Олександрійський міськрайоннний центр зайнятості »

Чи може внутрішньо переміщена особа отримати допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності?

13.06.2019, 14:51

Зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років, та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.
Одноразово виплата не здійснюється безробітним, яким тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочувалась з певних підстав, зокрема, у разі недотримання ними письмових рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.
Не мають права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово безробітні, які вже отримали таку допомогу та припинили підприємницьку діяльність або не здійснювали її упродовж двох років.
Інших обмежень щодо одноразової виплати не передбачено. ВПО мають рівне право з іншими зареєстрованими безробітними на її отримання.
Виплата допомоги одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги, визначеного на день державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів.
Наприклад, якщо особа вже отримувала допомогу 60 днів, то одноразова виплата розрахується за 300 днів.
Особам можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності. Ці безробітні можуть залучатися до семінарів або для них може організовуватися навчання з питань підприємництва.
Для розгляду питань щодо надання допомоги безробітний подає до центру зайнятості заяву та бізнес-план.
Вважаємо за необхідне зазначити, що одноразова виплата проводиться в межах кошторисних призначень, які останніми роками значно обмежені.
Враховуючи вказане, рекомендуємо ВПО, які вирішили започаткувати підприємницьку діяльність, також звертатись до місцевих органів влади для розгляду питання про отримання коштів на підтримку підприємництва з місцевих бюджетів, а також цікавитись міжнародними проектами підтримки самозайнятості переселенців, які реалізуються в області неурядовими організаціями.
Інформація про такі проекти, зокрема, розміщується на Інтернет-ресурсах ОЦЗ.

Чи може внутрішньо переміщена особа з інвалідністю, що отримує пенсію, бути зареєстрована в центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю?

13.06.2019, 14:50

Відповідно до норм порядку реєстрації безробітних, для надання статусу безробітного особа подає заяву та пред’являє певні документи. Особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України “Про загальноообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію або державну соціальну допомогу, подає копію довідки до акта огляду МСЕК. За наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.
Отримання пенсії або державної соціальної допомоги жодним чином не впливає на можливість отримання допомоги по безробіттю. Така допомога призначається за загальними правилами.
Але необхідно враховувати, що порядком передбачено, що реєстрація громадянина як безробітного припиняється з дня його визнання нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду МСЕК.
Тому такі громадяни не можуть набувати статус зареєстрованого безробітного.
Слід зазначити, що підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці.
При працевлаштуванні до роботодавців на нові робочі місця осіб з інвалідністю, що є зареєстрованими безробітними, такі роботодавці мають право звернутись до центру зайнятості за отриманням компенсації витрат у розмірі єдиного внеску на ЗДСС.
Також нагадаю, що для працевлаштування осіб з інвалідністю у роботодавців бронюється 4% робочих місць. На такі робочі місця можуть бути працевлаштовані як місцеві мешканці, так і ВПО.

Які особливості призначення внутрішньо переміщеним особам допомоги по безробіттю?

13.06.2019, 14:50

Вцілому ВПО мають право на призначення допомоги по безробіттю на тих же підставах як і інші категорії громадян.
Виплата допомоги залежить від того чи є особа застрахованою чи ні,
від причини звільнення з останнього місця роботи,
від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ,
від загальної тривалості страхового стажу
та від розміру заробітної плати особи.
Але для ВПО існують свої особливості, які пов’язані з тим, що особа могла не мати можливості звільнитися з роботи та внести запис про це у трудову книжку, чи взагалі не отримала трудову книжку у роботодавця при переселенні, чи відносно особи відсутні відомості персоніфікованого обліку.
Такі особливості визначені в законах про страхування на випадок безробіття та про забезпечення прав і свобод ВПО.
Якщо особа не має необхідних документів для надання статусу безробітного, то цій особі допомога по безробіттю призначається на строк до 180 календарних днів у мінімальному розмірі. На поточний момент такий мінімальний розмір складає 610 грн.
Після надходження необхідних документів та відомостей розмір допомоги переглядається.
Якщо ВПО фактично припинила роботу, але не мала можливості оформити звільнення документально та внести відповідний запис до трудової книжки, то така особа подає до ЦЗ нотаріально посвідчену заяву про припинення трудових відносин. Розмір допомоги по безробіттю буде залежати від причини звільнення та від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації. Якщо страховий стаж менше 6 місяців, то допомога призначається на строк до 360 календарних днів у розмірі 610 грн.
Якщо страховий стаж складає 6 і більше місяців, то розмір допомоги залежатиме від розміру заробітної плати, але не може бути меншим 1630 грн.
При обчисленні цих 6 місяців враховується поважна причина перерви страхового стажу як то період зайнятості на тимчасово окупованій території чи в районах проведення АТО, що за даними державного реєстру соціального страхування не підтверджується сплатою єдиного внеску.
Щодо тривалості виплати, то слід також зазначити, що для осіб передпенсійного віку вона складає до 720 календарних днів.
Якщо ВПО отримувала допомогу по безробіттю в центрах зайнятості в районах проведення АТО та звернулась до ЦЗ в іншому районі, то виплата ДБ продовжується з урахуванням даних державного реєстру соціального страхування та ЄІАС ДСЗ.
Детальні консультації щодо призначення ДБ рекомендуємо отримувати шляхом безпосереднього звернення до найближчого ЦЗ.

Якщо внутрішньо переміщена особа має місце свого постійного проживання в сільській місцевості на непідконтрольній території, чи може вона бути зареєстрована в центрі зайнятості?

13.06.2019, 14:49

Сам по собі факт реєстрації постійного місця проживання в сільській місцевості жодним чином не впливає на можливість реєстрації особи як безробітної в ДСЗ. Значення має чи належить особа до категорії самостійно зайнятих, чи ні.
До зайнятого населення можуть належати, зокрема, члени фермерських та особистих селянських господарств (ОСГ).
Якщо особа є членом фермерського господарства як юридичної особи, що зареєстрована на непідконтрольній території, то такій особі необхідно подати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення зайнятості.
Щодо членів особистих селянських господарств зазначу наступне.
Для надання статусу безробітного особа подає до БЦЗ чи філії ОЦЗ заяву та пред’являє, визначені порядком реєстрації, документи.
У заяві особа зазначає чи є вона членом ОСГ, чи ні.
Якщо особа є членом ОСГ і при цьому працювала 6 і більше місяців за рік до реєстрації в ЦЗ, то ведення ОСГ не вважається основною роботою і особа реєструється як безробітна без подання будь-яких додаткових документів.
Якщо член ОСГ працював менше 6 місяців, то він має подати довідку про припинення ведення господарства або про вихід з нього.
Відповідна довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.
Якщо особа має статус ВПО, то згідно норм порядку реєстрації безробітних, таку довідку не потрібно подавати.

Якщо у внутрішньо переміщеної особи в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з підприємства на непідконтрольній території, чи може така особа бути зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна?

13.06.2019, 14:49

Законодавство передбачає два варіанта отримання соціальних послуг в ДСЗ – зареєстрованим безробітним і особам, відносно яких здійснюється облік. Облікова процедура є більш простою відносно пакету документів.
Так, для взяття на облік особа повідомляє кар’єрного радника про свій досвід роботи. При цьому не обов’язково пред’являти трудову книжку.
На відміну від цього, для реєстрації як безробітного, потрібно пред’явити трудову книжку.
У книжці записи про періоди трудової діяльності мають бути здійснені відповідно до затвердженої інструкції.
Якщо у особи здійснено запис про прийом на роботу, але відсутній запис про звільнення, така особа, за загальним правилом, не може бути зареєстрована як безробітна.
Але у такого загального правила є виключення.
І стосується воно саме ВПО.
Відповідно до чинного порядку реєстрації безробітних, у разі відсутності у особи документів, що підтверджують факт звільнення, така особа подає до центру зайнятості заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена.
Також може бути подано відповідне рішення суду – у разі припинення трудових відносин у судовому порядку.
Подається також розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.
Для підтвердження того, що запис про звільнення відстутній в трудовій книжці саме у ВПО, рекомендується особі пред’явити довідку про взяття її на облік як ВПО.
У разі необхідності, пропонуємо ВПО безпосередньо звертатись до центрів зайнятості за отриманням консультацій щодо документів або ж телефонувати як до місцевих та і до обласного ЦЗ. З номерами телефонів можливо ознайомитись на Інтернет-сторінці ОЦЗ.

Які документи необхідні для реєстрації внутрішньо переміщених осіб у службі зайнятості?

13.06.2019, 14:48

Слід зазначити, що одним із основним завдань державної служби зайнятості є сприяння громадянам у підборі підходящої роботи. Таке сприяння здійснюється для зареєстрованих безробітних.
Варто наголосити, що для пошуку роботи не обов’язково набувати статусу зареєстрованого безробітного. Соціальні послуги з пошуку роботи надаються також особам облікової категорії. До облікової категорії осіб можуть належати, зокрема, особи, які працюють і шукають додатковий заробіток.
Для того, щоб стати на облік, особа пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а також довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків. Такі особи інформують кар’єрного радника про свою освіту, досвід роботи.
Для надання статусу зареєстрованого безробітного, особа подає до центру зайнятості заяву встановленого зразка та пред’являє:
паспорт;
довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
трудову книжку;
документ про освіту.
До 01 січня 2019 року діяв порядок реєстрації безробітних, який передбачав обов’язкове пред’явлення при реєстрації довідки про взяття особи на облік як ВПО. Наразі, діє порядок, який не передбачає такого обов’язку.
Слід зазначити, що новий порядок реєстрації передбачає первинне профілювання безробітних для оцінки їх особистісних та професійних характеристик, а також складання індивідуального плану надання послуг.
Безробітних інформують про можливості працевлаштування, попит на їх професії на ринку праці, систему мотивації до праці, ризик тривалого безробіття, визначення обсягу і видів послуг, які надаватимуться безробітному з метою його інтеграції до ринку праці.
Кар’єрний радник разом з безробітними розробляє індивідуальний план працевлаштування. Складання таких планів передбачено і відносно ВПО.

Олександрійський міськрайонний центр зайнятості інформує: заходи соціального захисту населення у січні – травні 2019 року

13.06.2019, 14:46

Ситуація на ринку праці м. Олександрії та Олександрійського району характеризується постійним попитом на працівників сфери торгівлі та послуг (11,4%), менеджерів та професіоналів (22,8%), робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (14,0%), кваліфікованих робітників з інструментом (30,6%), фахівців (5,0%), та найпростіші професії (16,2%).
Станом на 1 червня 2019 року на обліку в центрі зайнятості перебувало 1,5 тис. осіб, з яких 69,9% складали жінки, 30,6 % – молодь віком до 35 років, кожен другий належав до осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, 28,1 % зареєстрованих безробітних були сільськими мешканцями.
Загалом на обліку в Олександрійському міськрайонному центрі зайнятості у січні – травні 2019 року перебувало 3,0 тис. безробітних, з них набули статус безробітного безпосередньо у травні місяці – 0,228 тис. осіб.
Протягом січня – травня 2019 року за сприяння Олександрійського міськрайонного центру зайнятості отримали роботу 1211 осіб, з них 744 зареєстрованих безробітних громадян. Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру – 177 осіб; проходили професійне навчання за направленням Олександрійського міськрайонного центру зайнятості – 346 осіб.
Станом на початок червня 2018 року 1,2 тис. осіб отримували допомогу по безробіттю.
Станом на 1 червня 2019 року кількість вакансій у базі даних Олександрійського міськрайонного центру зайнятості становила – 207. У середньому на одну вакансію претендувало 7 осіб.
На сьогодні затребувані на ринку праці: інженери-програмісти, спеціалісти державної служби, економісти, інженери – конструктори, лікарі – ветеринарної медицини, техніки, кухарі, офіціанти, медичні сестри, електрозварники ручного зварювання, оператори швацького устаткування, водії автотранспортних засобів та інші.

Чи може підприємство прийняти на роботу кур’єрами осіб у віці 16-18 років?

30.05.2019, 15:00

На запитання читачів відповідає Т. Дігтяренко, заступник начальника юридичного відділу Кіровоградського ОЦЗ.
Відповідно до ст. 188 КЗпП України не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Як виняток – за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, – можна прийняти на роботу особу, яка досягла 15-річного віку.
Нагадаємо, що ст. 190 КЗпП України передбачає, що законодавством визначені роботи, на яких забороняється використання праці осіб молодше 18 років. Так, забороняється застосування праці таких осіб на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Забороняється залучати осіб молодше 18 років до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Але це ще не повний перелік заборон і обмежень, що стосуються використання праці молоді. Нагадуємо, що:
всі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медогляду та надалі, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медогляду (ст. 191 КЗпП);
заборонено залучати працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
Крім того, ст. 193 КЗпП встановлює норми виробітку для молодих робітників, а ст. 194 цього Кодексу визначає розмір оплати праці працівників молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи.
Також Кодекс законів про працю України регулює питання, пов’язані зі щорічними відпустками працівників у віці до 18 років, обмеження щодо їхнього звільнення і розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб (усиновителів, опікунів неповнолітнього, а також державних органів і службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю).
Отже, якщо кур’єрська робота, на яку підприємство планує прийняти особу віком 16-18 років вкладається у перераховані законодавчі рамки, використання праці таких неповнолітніх осіб дозволено.
Однак необхідно пам’ятати про тривалість робочого дня для таких осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої вище для осіб відповідного віку.

Онлайн-анкетування: у роботодавців Кіровоградщини є можливість заявити про потребу в кадрах

30.05.2019, 14:57

З 03 червня поточного року розпочинається запроваджене Державною службою зайнятості анкетування роботодавців про потребу в працівниках на 2020 рік. Заповнити анкети можна у «Персональному кабінеті» на Інтернет-ресурсі Державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище зайнятості» у розділі «Опитування». Звертаємо увагу, що сервіс доступний для роботодавців, які зареєструвалися в центрах зайнятості, та мають логіни та паролі для входу в персональний кабінет.
За додатковою інформацією щодо реєстрації у персональному кабінеті та заповненні анкети необхідно звернутися до найближчого центру зайнятості області.
«Проведення поглибленого вивчення перспектив розвитку регіонального ринку праці, на підставі даних роботодавців, надасть можливість спрогнозувати локальний ринок праці, скласти перспективну потребу в працівниках у професійному розрізі, – зазначив заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян. – Ми запрошуємо усіх роботодавців області долучитися до анкетування».
Результати анкетування оброблятимуться фахівцями Державної служби зайнятості (Центрального апарату) та будуть використані при розробці прогнозу потреби у працівниках на 2020 рік.
Тож не зволікайте – скористайтеся цією можливістю!

За яких умов можна приймати на роботу неповнолітніх?

20.05.2019, 11:11

Попереду літні канікули, тож багато школярів виявлять бажання підзаробити. Проте, не усі роботодавці знають про особливі умови прийому на роботу неповнолітніх працівників.
Неповнолітні відповідно до статті 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Частина перша статті 188 КЗпП говорить про те, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Однак ця норма має виключення: так частинами другою та третьою зазначеної статті встановлюється можливість прийняття на роботу осіб, які досягли п’ятнадцяти років та чотирнадцяти років за певних умов.
Так, при прийнятті на роботу осіб, яким виповнилося 15 років, має бути дотримана умова наявності згоди одного із батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника).
Також допускається приймати на роботу осіб, яким виповнилося 14 років. Але це, виходячи зі змісту частини третьої статті 188 КЗпП, можливо, якщо додержуватися таких умов:
• прийняттю на роботу у вказаному віці підлягають лише учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів;
• такі особи можуть виконувати тільки легку роботу, яка не заподіює шкоди їхньому здоров’ю;
• їхня робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися винятково у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул);
• потрібна згода одного з батьків (або особи, що їх замінює, – усиновлювача чи опікуна).
Крім того, усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

На початок сторінки