Олександрійський міськрайоннний центр зайнятості »

Чи має право роботодавець, і у яких випадках, вимагати від працівника пройти позачерговий медичний огляд?

08.08.2019, 15:46

Метою будь-якого медичного огляду працівника є визначення стану його здоров’я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб.
Звісно, далеко не усі працівники повинні проходити медичні обстеження – у чинному законодавстві України чітко визначено категорії працівників та наведено перелік професій, видів діяльності, виробництв і організацій, співробітники яких підлягають обов’язковим медичним оглядам.
Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. ст. 169 КЗпУ та наказу Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 №246 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 р. за №846/14113 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд:
– за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;
– за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки.
Роботодавець має право відсторонити від роботи працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, та не допустити до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я.
Крім того, роботодавець має право в установленому законодавством порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, та відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Артем Вареньєв, провідний інженер з охорони праці, цивільного захисту та мобілізаційної роботи Кіровоградського обласного центру зайнятості

Що таке «Індивідуальний план працевлаштування»?

08.08.2019, 15:44

Пунктом 26 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792, передбачено, що зареєстрований безробітний укладає з кар’єрним радником індивідуальний план працевлаштування, а шукачі роботи – індивідуальний план надання послуг.
Такий план буде спільною програмою дій кар’єрного радника та зареєстрованого безробітного (або шукача роботи), який містить спільні зобов’язання обох сторін щодо пошуку роботи та забезпечує індивідуальний супровід і організацію надання послуг. Індивідуальний план надання послуг та працевлаштування складається кар‘єрним радником та безробітною особою на підставі професійної діагностики, професійного профілювання, рівня професіоналізму шукача роботи, ступеня трудової мотивації та його мобільності.
Запровадивши інститут кар’єрних радників, служба зайнятості не тільки підвищує якість сервісного обслуговування клієнтів, а й поглиблює співпрацю з роботодавцями, оскільки працевлаштовані за сприяння кар’єрних радників особи відповідатимуть потребам та вимогам конкретних працедавців.

Відділ організації сприяння працевлаштуванню Кіровоградського обласного центру зайнятості

Якщо змінюється власник чи звільняють всіх працівників?

08.08.2019, 15:43

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

Чи передбачені законодавством додаткові програми підтримки зайнятості молоді, що є випускниками шкіл, професійних та вищих начальних закладів?

24.07.2019, 14:57

Законодавство передбачає декілька додаткових програм, які сприяють молоді, що вперше шукає роботу, у працевлаштуванні.
Перше це бронювання робочих місць.
Якщо випускник школи, ПТНЗ чи ВНЗ самостійно не знайшов собі роботу, він може звернутись до центру зайнятості. Якщо випускник вперше звернувся до ЦЗ протягом 6 місяців після закінчення навчання, безробітний потрапляє до категорії осіб, що мають додаткові гарантії на ринку праці. Такими гарантіями є можливість працевлаштування на заброньовані у роботодавців робочі місця.
Слід зазначити, що бронюється 5% робочих місць на підприємствах з чисельністю працюючих понад 20 осіб. Робочі місця бронюються для декількох категорій громадян, у тому числі й молоді. Роботодавці зобов’язанні дотримуватись квоти. Відмова у працевлаштуванні на такі робочі місця є підставою для накладення штрафної санкції на роботодавця.
Друга програма – це сприяння роботодавців до створення нових робочих місць. Працевлаштування громадян квотних категорій на такі місця є підставою для надання роботодавцю протягом року компенсації витрат єдиного внеску на ЗДСС.
Статтею 29 ЗУ “ПЗН” передбачено, що студенти ВНЗ та учні ПТНЗ, що здобули професію (кваліфікацію) за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовжують навчання на наступному рівні, мають право проходити стажування у роботодавців у вільний від навчання час. Порядок стажування визначено відповідною постановою КМУ. Такий вид стажування ще не розповсюджений серед молоді. Пропонуємо охочим звертатись до ЦЗ за отриманням консультацій з цього питання.
Слід зазначити, що в червні поточного року підписано меморандум про співпрацю між Мінсоцполітики, Мінмолоді, МОН та ДСЗ (ЦА), який, серед іншого, передбачає створення центрів кар’єри на базі ПТНЗ, ВНЗ.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

Які документи необхідно подати випускнику вищого навчального закладу для реєстрації в центрі зайнятості?

24.07.2019, 14:56

Для реєстрації в центрі зайнятості випускнику ВНЗ необхідно пред’явити паспорт, облікову картку платника податків, документ про освіту. Якщо особа працювала до чи під час навчання, необхідно пред’явити трудову книжку.
Подання довідки про надання можливості самостійного працевлаштування чи про форму навчання як комерційну, наразі, не потрібно.
Студентам навчальних закладів слід уважно підходити до практичної складової навчання, а саме виробничої практики. Саме під час неї студенти мають можливість отримати відповідні знання та навички.
При обласному центрі зайнятості діє інформаційно-консультаційний центр, в рамках якого працює студентський клуб “Ініціатива”.
Студентам рекомендовано надавати свої документи для включення до списків кадрового резерву, які формуються в різних установах та на підприємствах.
Якщо випускник шукає роботу за сприяння центру зайнятості, він може скористатись новими комунікаційними можливостями. Серед них, запис відеорезюме з подальшим розміщенням його на каналі обласного центру зайнятості у відеохостінгу YouTube.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

За яких умов випускник професійно-технічного навчального закладу може бути зареєстрований як безробітний в центрі зайнятості?

24.07.2019, 14:55

Користуватись консультаційними послугами ДСЗ може будь-який шукач роботи.
Раніше, якщо випускник професійно-технічного навчального закладу протягом року після його закінчення, бажав зареєструватись як безробітний, він, повинен був подати довідку про надання можливості самостійного працевлаштування.
Чинний порядок реєстрації безробітних не містить такої норми. Випускники професійних навчальних закладів мають право на реєстрацію як безробітні без такої довідки.
Одним із головних завдань державної служби зайнятості є сприяння у працевлаштуванні шукачів роботи. Статус безробітного надається особі за відсутності підходящої роботи.
На ринку праці, особливо у великих містах, як то місто Кропивницький, в достатній мірі наявні вільні робочі місця для осіб, що мають робітничі професії. Тому, для пошуку роботи, випускнику ПТНЗ можливо і не треба буде реєструватись як безробітному, а достатньо буде звернутись до ЦЗ і оперативно отримати інформацію про наявні вакансії.
Якщо ДСЗ не зможе запропонувати особі підходящу роботу, то їй надається статус безробітного і призначається допомога по безробіттю.
Якщо випускник ПТНЗ не має страхового стажу, він отримає право на допомогу по безробіттю тривалістю до 180 календарних днів, її розмір складає 610 грн на місяць. Якщо учень працював до чи під час навчання, він отримує право на допомогу по безробіттю тривалістю до 360 календарних днів. Якщо період сплати страхових внесків, за рік до призначення допомоги, склав менше 6 місяців, розмір допомоги буде 610 грн, якщо 6 і більше – допомога буде призначена в залежності від страхового стажу, але не менше 1630 грн.
Якщо особа, яка закінчила навчання в ПТНЗ до 35 років не працювала і звертається до ЦЗ, то статус безробітного такій особі не надається і допомога по безробіттю не призначається.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

Чи можуть випускники загальноосвітніх шкіл, які з тих чи інших обставин не вступили на подальше навчання до професійних чи вищих навчальних закладів, зареєструватись в центрі зайнятості?

24.07.2019, 14:54

Випускники шкіл, які не вступили на подальше навчання, можуть звертатись до центрів зайнятості за отриманням соціальних послуг.
Нормами Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що статус безробітного може набути особа, віком від 16-ти років.
Передбачено також, що особа меншого віку може бути зареєстрована як безробітна, але якщо така особа працювала і була звільнена з роботи у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці. Такі випадки є вкрай поодинокими.
Для реєстрації особа пред’являє паспорт, облікову картку платника податків, документ про освіту.
Щодо сільських мешканців, які є членами особистого селянського господарства, варто зазначити, що якщо з моменту закінчення навчання в школі до дати реєстрації пройшло більше 6 місяців, для реєстрації потрібна довідка про припинення ведення такого господарства або вихід з нього. Такі довідки видаються сільськими радами. Якщо пройшло менше 6 місяців, довідка не потрібна.
Вчорашньому школяреві, який ще не працював і не сплачував страхові внески, призначається допомога по безробіттю тривалістю до 180 календарних днів, її розмір складає 610 грн на місяць.
Зареєстровані безробітні отримують право на проходження професійного навчання. Таке навчання є безкоштовним. Але, переважно, воно проводиться під замовлення роботодавців, якщо на ринку праці відсутні працівники відповідної кваліфікації.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

Чи надає допомогу державна служба зайнятості школярам у виборі майбутньої професії?

24.07.2019, 14:54

Державна служба зайнятості надає можливість старшокласникам пройти комплексне профорієнтаційне тестування, що визначить основні психологічні якості.
Профорієнтація дозволяє зрозуміти, який вид професійної діяльності більше підходить особі; допомагає оцінити власні здібності, інтереси, можливості та усвідомлено обрати майбутню професію; оцінити власний потенціал та розробити стратегію кар’єрного зростання.
За результатами тестування формуються рекомендації щодо вибору професії, які особа може опрацювати самостійно або з консультаціями фахівців центру зайнятості.
Тестування проводиться он-лайн на платформі з професійної орієнтації та розвитку кар’єри Інтернет-сторінки ДЦЗ. Для проходження тестування необхідно зареєструватись (із зазначенням власної електронної пошти). Консультації з тестування можна отримати в обласному центрі зайнятості за телефоном 32-28-41 або в місцевих центрах зайнятості.
Поради щодо професійної орієнтації та пошуку роботи можна отримати на офіційній сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Facebook та у відеохостінгу YouTube.
Для учнів старших класів проводяться заходи з професійної орієнтації із застосування спеціальних методик, у тому числі під час літніх канікул в пришкільних таборах та літніх таборах відпочинку.
В приміщеннях багатьох шкіл області встановлені профорієнтаційні термінали, за допомогою яких діти можуть самостійно пройти певні тести.
При виборі навчального закладу школярам, треба враховувати побажання батьків, прислухатись до порад педагогічних працівників та максимально приймати участь у профорієнтаційних заходах.
Центри зайнятості володіють інформацією про найбільш затребовані професії регіону.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

Які особливості оформлення трудових відносин з неповнолітніми?

24.07.2019, 14:53

Офіційне працевлаштування передбачає, як мінімум, 2 обов’язкові умови:
• належне оформлення трудових відносин при прийомі на роботу;
• нарахування заробітної плати на рівні не нижче мінімальної в процесі роботи.
Кодексом законів про працю України визначено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві.
Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
З неповнолітнім трудовий договір обов’язково має бути укладено в письмовій формі.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт, трудову книжку, у випадках, передбачених законодавством, подається також документ про освіту, спеціальність, кваліфікацію, про стан здоров’я та деякі інші документи.
Слід зазначити, що якщо неповнолітній працевлаштовується вперше, трудову книжку він не подає. В такому разі вона має бути оформлена відносно нього роботодавцем.
В трудовому договорі зазначається інформація про:
• строк його дії;
• докладні характеристики роботи працівника;
• розмір оплати праці та її основні складові;
• час виконання роботи, вихідні дні;
• тривалість щорічної відпустки.
Для працівників віком від 14 та 15 років, які працюють під час канікул, та працівників віком від 15 до 16 років тривалість робочого часу має складати не більше 24 годин на тиждень.
Для працівників віком від 16 до 18 років тривалість робочого часу має складати не більше 36 годин на тиждень.
Заборонено залучення неповнолітніх до роботи в нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
Тривалість щорічної відпустки неповнолітнього 31 календарний день. Відпустка такої тривалості надається особі за повний рік роботи. Якщо дитина влітку відпрацює, наприклад, 2 місяці, то тривалість відпустки складе одну шосту від 31 дня.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

Які особливості застосування дитячої праці у літній період?

24.07.2019, 14:52

Для пошуку роботи пропонуємо школярам звернутись до найближчого центру зайнятості і ознайомитись з наявними вакансіями. З усім переліком вакансій є можливість ознайомитись на Інтернет-сторінці ДСЗ. Завітати на неї можна навіть з мобільного телефону з доступом до мережі Інтернет. Сайт адаптований і для смартфонів.
Щодо особливостей роботи дітей.
Слід зазначити, що відповідно до Закону України “Про охорону дитинства” дитиною є особа віком до 18 років.
Відповідно до норм Кодексу законів про працю України прийняття особи на роботу допускається з 16 років.
Діти, віком старше 15 років, можуть прийматися на роботу за згодою одного з батьків, якщо це не завдає шкоди їхньому здоров’ю та навчанню.
Діти, віком старше 14 років, можуть прийматися на роботу за згодою одного з батьків для виконання виключно легкої роботи, що не завдає шкоди їхньому здоров’ю і не порушує процес навчання.
При виборі робочого місця треба враховувати, що нормами Закону України “Про охорону дитинства” заборонено залучення дітей до найгірших форм дитячої праці.
Такими формами праці є усі форми рабства або практика, подібна до рабства, зокрема, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах.
До найгірших форм належить також використання, вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи порнографічних вистав.
Не допускається виконання дитиною роботи, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.1994 № 46 затверджено Перелік важких робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.
Перелік містить значну кількість заборонених робіт в різних сферах економіки.
Так, заборонено застосування праці неповнолітніх на посадах водія автомобіля, газозварника, оператора заправних станцій.
Забороняється застосування праці дітей, безпосередньо зайнятих біля гарячої плити, кондитерських печей, електрожарових шаф.
Також забороняється неповнолітнім торгувати вином, спиртом, іншою лікеро-горілчаною продукцією та пивом.

Б.Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

На початок сторінки