Держгеокадастр інформує »

Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою

17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою. Спустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70% засушливих територій в усьому світі.
Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства,спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.
• Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тонн родючих ґрунтів.
• На землях, які втрачаються щорічно, можна було б отримувати 20 млн. тонн зерна.
• Щохвилини в світі від голоду вмирає 16 осіб, з яких 12 дітей.
• Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.
• До 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді збільшаться щонайменше на 50,45 та 30 відсотків.
До деградаційних процесів характерних для нашої країни можна віднести ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви ґрунту. Суховії, посухи та пилові бурі є характерними для степової зони України. Вони є найбільш небезпечними для сільського господарства країни і нерідко негативно впливають на здоров’я людей. Кіровоградська область повністю знаходиться в межах степової зони, тому боротьба з опустелюванням для нашого регіону має велике значення.
До найбільш ефективних заходів щодо боротьби з опустелюванням слід віднести:
– збільшення лісистості;
– розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни;
– встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
– заходи по збереженню та відтворенню родючості ґрунтів.
Відповідно до Головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва.
Тому боротьба з опустелюванням повинна бути невід’ємною частиною комплексного розвитку земельних ресурсів в інтересах їх стійкого розвитку для запобігання та скорочення деградації земель та відновлення потерпілих від опустелювання земель. В її рамках слід проводити комплексну інформаційну роботу, що сприятиме зменшенню цих негативних процесів та припиненню їх наслідків.
Для консолідації світових зусиль у подаванні цих проблем 17 червня 1994 року в м. Париж було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьби з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та деградації земель під впливом природних чи антропогенних чинників.
Саме тому сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

Мораторій поза законом

22 травня 2018 року, поза сумнівом, увійде в історію найдовшої в світі української земельної реформи.
Європейський суд з прав людини визнав, що земельний мораторій порушує права громадян.
Європейський суд з прав людини визнав, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує права людини. Які наслідки матиме це рішення?
Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства.
22 травня 2018 року в історії найдовшої в світі української земельної реформи стався несподіваний поворот.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який діє в Україні останні 16 років, таким, що порушує права громадян.
Цим рішенням ми зобов’язані двом громадянам України, пенсіонерам – Софії Зеленчук и Віктору Цицюрі, які не змирилися з фактом “в Україні мораторій”, а задалися питанням “А з якого дива в Україні мораторій?” і виходили з того, що їх права, як власників земельних ділянок, повинні бути 1) дотримані; 2) їх обмеження – належним чином компенсовано.
Не можна сказати, що ці дві людини повернули питання земельної реформи в політичний порядок денний (воно звідти нікуди і не зникало), але підняли його на новий рівень.
Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ?
Перш за все, на жаль, змушений розвіяти радість багатьох – ЄСПЛ не зобов’язував Україну зняти мораторій на продаж землі, хоча саме в такому формулюванні новина розійшлася в багатьох ЗМІ.
Видати таку директиву ззовні в принципі неможливо, ми суверенна держава. Більш того, в обґрунтуванні свого рішення суд визнає, що держава має право і може вдаватися до контролю використання приватної власності в ім’я загального блага.
Проте, не зважаючи на відсутність швидкого ефекту, важливість цього рішення величезна.
Уперше інституція такого рівня визнала, що в тому вигляді і формі, в яких мораторій на продаж землі діє в Україні, він обмежує права громадян і неспівставний із метою, яку переслідує.
А кінцева мета, як ми пам’ятаємо, – це створення ринку землі.
Тобто ніхто не заперечує право держави формувати політику і захищати економічні інтереси на свій розсуд, проте в цьому випадку мова йде про застосування надмірної сили при такому захисті.
Нинішнє рішення не обтяжливе для українського бюджету – глобальних компенсацій суд позивачам не присудив. Однак воно відкрило кілька важливих можливостей.
По-перше, подано приклад, який можуть наслідувати й інші власники паїв – і при відсутності помітних поліпшень у держрегулювання цієї сфери, позови вже не зведуться до 3000 євро компенсації, як зараз.
За дуже символічного збігу, в земельних відносинах в Україні якраз вчора відбулося кілька важливих тектонічних зрушень.
Парламент законопроектом №7060 щодо стимулювання розвитку фермерських господарств затвердив в Україні французьку модель ведення агробізнесу.
Вона передбачає, що якщо сімейна ферма орендує землю обсягом до 5 га, то після 7-ми років роботи на ній має право приватизувати ділянки.
Для цієї категорії сільгоспвиробників будуть проводитися окремі земельні аукціони і на них буде виставлятися не менше половини всіх земель, переданих у користування на торгах в попередньому звітному періоді.
До слова, ці землі не потрапляють під дію мораторію.
Ще одне довгоочікуване нововведення – впорядкування норм безоплатної приватизації державних земель, яка з першого дня свого існування несла серйозні корупційні ризики.
Після набору критичної маси таких земельних поліпшень, приводів зустрічатися в Європейському суді у держави Україна з власними громадянами буде менше.
По-друге, у прихильників земельної реформи з’явився додатковий аргумент, оскільки навіть найпалкіші популісти навряд чи зможуть аргументовано довести, що ЄСПЛ “виконує замовлення земельних олігархів і латифундистів”.
У цілому рішення ЕСПЛ у справі “Зеленчук і Цицюра проти України” – це не остаточна перемога. Але це нова, потужна зброя у боротьбі для її досягнення.
Тому формулювання “Держава Україна програла в Європейському суді”, можливо, і правильна юридично, але некоректна з точки зору загальнодержавного майбутнього.
Будь-які рішення і кроки, спрямовані на зняття мораторію і на ослаблення обмежень – це безумовна перемога всієї країни і кожного її громадянина.

Джерело: “Економічна правда”

До уваги!

Відділ в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомляє, що 5 червня 2018 року з 10:00 год. до 12:00 год. відбудеться особистий виїзний прийом громадян начальником Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Зінченком Ігорем Івановичем за адресою: пр. Соборний, 59, кабінет №208.
Для запису звертатись за телефоном 7-01-59.

Вчені розповіли, до яких наслідків призводить спалювання стерні

На думку вчених, спалювання стерні є в першу чергу антиекологічним та нераціональним заходом, користі ґрунту чи майбутньому урожаю це не принесе, а збитки внаслідок проведення таких заходів колосальні.
Бездумні дії господарств, котрі вважають, що спалювання соломи принесе користь, часом призводять до непоправних наслідків і багатотисячних збитків.
Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Насправді ж спалювання — це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.
Вчені дослідили, що спалювання соломи та стерні не може вважатися ефективним заходом боротьби з грибковими хворобами. А от шкода, яку наносить спалювання навколишньому середовищу, очевидна.
По-перше, перетворюючись на попіл, згорають напіврозкладені органічні рештки. По-друге, за температури вище 100°С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. Відбувається зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільськогосподарських культур. По-третє, разом із стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни.
Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів та степів. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4 км за годину, а у вітряну — до 30 км, при цьому висота полум’я може сягати двох метрів.
Шкода від спалювання стерні і сухої трави величезна. На превеликий жаль, не усі господарства до кінця усвідомлюють наслідки подібних заходів.
У більшості країн світу діють закони, які забороняють спалювання соломи і листя. Наприклад в Німеччині понад 30 років тому запровадили закон про заборону спалювання соломи, а порушників карають на рівні 50% величини урожаю. В Україні спалювання рослинних залишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та законодавством України про охорону земель.
Сільгосппідприємства, незважаючи на заборони, щороку спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю та навесні. І мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади.
При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус – найбільш родючий поверхневий шар. Внаслідок цього знижується біологічна активність ґрунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни. Страждає й рослинний природний світ. Тварини разом з потомством, що не в змозі врятуватися, гинуть, стаючи жертвами цієї безгосподарності.
Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.
Під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області закликає керівників сільгосппідприємств та городників бути обачними. Під час роботи на земельних ділянках дбати не тільки про власну користь, а й власними діями не нашкодити природі. А отже і собі.

Це наслідки необдуманих людських вчинків.

На початок сторінки