Про місто » Коротка характеристика »

Коротка характеристика про місто

Загальна інформація про місто

Олександрія розміщена на відстані 75 км від Кіровограда на північний схід від нього і є домівкою для 100 000 чоловік, місто розташоване в центральній частині України, у степовій зоні, на злитті двох річок- Інгульця і Березівки. Постійне поселення на місці нинішньої Олександрії з’явилось у першій половині 18 ст. Найдавніша дата згадки про поселення – 1746 р. Це був козацький зимівник Усівка, який заснував на лівому березі р.Інгулець запорожець Ус. У 1755 р. серби, які почали селитися тут з 1754 р, перейменували Усівку в Бечею. З 1784 року Бечея перейменована в Олександрію. Розвиток ремесел і торгівлі, а також поява у 1869 році залізниці сприяли перетворенню Олександрії в невелике місто.

У 1847 році Олександрії російським урядом “пожалован герб”

Історія нашого краю багата знаними людьми та видатними історичними діячами. Козак-філософ Семен Климовський (автор пісні “Їхав козак за Дунай”), декабристи Іван Сухинов, Олександр Пєстов. Всесвітньо відомі імена Дмитра Чижевського, талановитого актора Гната Юри, письменника і драматурга В.Біль-Білоцерківського, художника Б.Йогансона. В Олександрії народився і жив льотчик-космонавт Леонід Попов- знаний у всьому світі.

Географія Олександрії

Олександрія – місто обласного підпорядкування, центр Олександрійського району – розташоване на 32°15′ східної довготи, 48°30′ північної широти, на сході області за 75 км від Кіровограда. Разом з підпорядкованими Олександрії селищами Димитрове, Пантаївка площа міста становить 6142 га. Оточують місто з трьох сторін висоти, які мають відмітки 136м – 142 м. Саме на них розташовані основні промислові зони, площа міста має приблизно круглу форму. По діаметру проходить автошлях ” Київ – Дніпропетровськ “. Місто поділене на дві частини : північну і південну. Через нього проходять дві річки : Інгулець та Березівка, що течуть з півночі на південь, збудована перша черга каналу ” Дніпро-Кривий Ріг “. Клімат помірно – континентальний. Літо тривале та жарке, зима коротка, малосніжна.Абсолютна максимальна температура +35,6° влітку, а мінімальна -32° взимку. Опади за рік розподіляються нерівномірно, за літній період випадає кількість опадів 336 мм, за холодний -177 мм. У зимові місяці переважають північні та північно-східні вітри. Влітку господарюють вітри північні та північно-західні.В основі геологічної будови нашого краю залягають докембрійські кристалічні породи, вік переважної більшості яких сягає за міліард років. Ці кристалічні породи часто виходять на земну поверхню. На берегах річок, у межах нашого краю виявлені гнейси, граніти, кварцити, різноманітні піски, глини та суглинки; часто на глибині до 70 км залягають шари бурого вугілля, що сприяє розвитку гірничої справи на Олександрійщині.Природно-кліматичні умови сприятливі для вирощування озимої пшениці, кукурузи, цукрових буряків, картоплі та інших культур, а також садівництва й овочівництва. Лісова рослинність міста – дуб, клен польовий, клен гостролистий, акація, тополя, ясен, калина, верба. На території міста знаходиться два лісових масиви: Звенигородський лісовий масив загальною площею 287 га і лісовий масив біля будинку ветеранів загальною площею 83 га. Площа загальних насаджень становить 862,48 га. Тваринний світ лісів представлений досить великою кількістю видів: косулі, лосі, дикі кабани, зайці-русаки, лисиці, вовки лісові, їжаки, кроти, миші лісові, кажани, багато птахів, а в водоймах риби – карасі, лящі, окуні тощо.

Розподіл території міста на окремі мікрорайони: (Про розподіл території міста на мікрорайони)
– Центральний мікрорайон – центральна частина міста між вул. Діброви, залізницею, вул. Червоного Козацтва та річкою Інгулець;
– мікрорайон Старе місто – між річкою Березівка, залізницею та вул. Діброви;
– Покровський мікрорайон – між залізницею, річкою Березівка, річкою Інгулець;
– Північно-східний мікрорайон – північна частина міста між річкою Березівка, залізницею та межею міста;
– 14-й мікрорайон – північно-західна частина міста між річкою Інгулець, вул. Знам’янською та межею міста;
– 15-й мікрорайон – між вул. Знам’янською, річкою Інгулець, вул. Героїв Сталінграда;
– Перемозький мікрорайон – західна частина міста між вул. Знам’янською, вул. Героїв Сталінграда, вул. Кіровоградське шосе, межею міста;
– Байдаківський мікрорайон – південно-західна частина міста між вул. Кіровоградське шосе, вул. Героїв Сталінграда та межею міста;
– Південно-західний мікрорайон – вул. Червоного Козацтва, пр. Леніна, вул. Героїв Сталінграда та річкою Інгулець;
– Південно-східний мікрорайон – вул. Червоного Козацтва, залізницею, вул. Героїв Сталінграда та пр. Леніна;
– Заводський мікрорайон – східна частина міста між залізницею, річкою Березівка, яром, що перетинає вул. Пархоменка, межею міста;
– Ново-Пилипівський мікрорайон – південна частина міста між вул. Героїв Сталінграда, залізницею, межею міста, річкою Інгулець.

На початок сторінки