Олександрійська податкова інформує »

Про загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я маю право»

З листопада 2017 року проект «Я маю право» реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.
Слоган проекту «Знаю! Дію! Захищаю!»: знаю свої права; користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують; захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.
Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я маю право!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги.
Це мережа із 551 точки доступу до безоплатної правової допомоги по Україні, в яких можна отримати послуги безоплатної первинної та вторинної правової допомоги Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.
Так, минулого року в пріоритеті були наступні питання: «Не отримуєщ аліменти?», «Не знаєш, як оформити договір оренди землі?», «Не знаєш, як оформити субсидію?», «Забирають бізнес? Відбирають майно?», «Вимагають хабара за іспит чи навчання?», «Не знаєш, як вирішити спір?».
В Олександрії безоплатну правову допомогу можна отримати за адресою: вул. Першотравнева, 18, тел. (050) 563 72 11.
Безоплатні консультації з питань оподаткування – в Центрі обслуговування платників Олександрійської ОДПІ (кімната №2), тел. (05235) 7 34 28.

Порядок нарахування єдиного соціального внеску підприємцями на загальній системі оподаткування

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).
ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Про право платника податків на оскарження рішень ДФС

Олександрійська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області звертає увагу платників податків, що у разі незгоди із сумами нарахованих грошових зобов’язань, не обов’язково відразу звертатися із позовами до суду.
Податковий кодекс України містить норму, яка дозволяє платникам проводити процедуру оскарження в адміністративному порядку. Але звертаємо увагу, що подаються такі скарги протягом 10 календарних днів, які настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. При цьому скарга має подаватися до контролюючого органу вищого рівня, тобто до ДФС України. Така скарга розглядається і по ній приймається рішення.
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення протягом 1095 днів.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Крім того наголошуємо, що відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, не підлягають оскарженню (ні адміністративному, ні судовому) грошові зобов‘язання, визначені платником самостійно.

Зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Повідомляємо, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204 (набрала чинності 24 березня 2018 року) внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Зокрема, внесено наступні зміни:
1) операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем;
2) у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податку;
3) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
– прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
– набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
– неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати

З 01.01.2018 вторинні водокористувачів не є платниками рентної плати за спеціальне використання води. Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначали податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подавали податкові декларації з рентної плати (далі – декларація) разом з Додатком 5 наростаючим підсумком з початку року за 2017 рік.
За наступні податкові періоди вторинні водокористувачі не подають декларації разом з Додатком 5. При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до контролюючих органів не подається.
Відповідно до п. 110 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797 – VII «Про внесення змін до «Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) внесено зміни в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме: обов’язок платника з Рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.
Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями (далі – Водний кодекс) водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу).

Підсумки кампанії декларування-2018 за січень – березень на Олександрійщині

З початку 2018 року триває кампанія декларування доходів громадян за підсумками 2017 року.
Протягом січня – березня 979 мешканців м.Олександрії та Олександрійського району задекларували свої минулорічні доходи в сумі 20634,6 тис.грн. Податок на доходи фізичних осіб склав 1893,4 тис.грн.
Найбільш активними декларантами січня – березня є громадяни, які мають власні земельні ділянки, обробляють їх та реалізують власно вирощену сільськогосподарську продукцію (одноосібники). Ними було подано 772 декларації на загальну суму 5755,5 тис.грн. та відповідно нараховано 1035,9 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб.
Інша чисельна категорія декларантів – громадяни, які отримали в 2017 році спадщину або майно за договорами дарування. Такими декларантами подано 136 декларацій на загальну суму доходу 11882,3 тис.грн., до сплати їм нараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 594,0 тис.грн.

Від власників нерухомого майна надійшло майже 2 мільйона 300 тисяч гривень

За січень-березень 2018 року власники нерухомості перерахували до місцевих бюджетів території обслуговування Олександрійської ОДПІ (м.Олександрія, м.Знам’янка, м.Світловодськ, Олександрійський, Знам’янський, Світловодський, Онуфріївський, Олександрівський та Петрівський райони) 2303,2 тис.грн., що на 1240,9 тис.грн. більше надходжень 2017 року.
Як зазначив в.о. начальника Олександрійської ОДПІ Сергій Пашко, безперечним лідером у сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники майна – юридичні особи. Ними сплачено 2267,6 тис.грн., що на 1215,4 тис.грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Фізичні особи поповнили бюджети на 35,6 тис. гривень.
Нагадаємо, громадяни, котрі мають нерухомість, що підлягає оподаткуванню, сплачують цей податок після отримання від органів ДФС повідомлення-рішення про нараховану суму, тобто після 1 липня 2018 року. Сплачувати податок на нерухоме майно зобов’язані не всі фізичні особи, а лише ті, які володіють квартирою або квартирами, житлова площа яких перевищує 60 кв.м і будинків більше 120 кв.м. У випадку наявності об’єктів різних типів податок сплачується за площу, що перевищує 180 кв.м.
Громадяни, у яких житлова нерухомість, зокрема, квартира загальною площею понад 300 кв.м або будинок більше 500 кв.м, сплатять додатково 25 тис. гривень.
Фахівці Олександрійської ОДПІ пропонують громадянам – власникам нерухомого майна провести звірку в органах ДФС щодо майна, на яке нараховуватиметься податок. Однак, зробити це вони мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення.

Розгляд звернень громадян Олександрійською ОДПІ

Впродовж першого кварталу 2018 року на розгляд до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області письмових звернень громадян не надходило.
Водночас в Олександрійській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області здійснено 11 прийомів за зверненнями громадян, за якими надано усну відповідь (роз’яснення), з них 11 заяв (клопотань) (100,0%).
Всього звернулося 11 громадян, з яких за статтю авторів звернень – 5 чоловіків (45,4%), 6 жінок (54,6%).
За соціальним станом заявників: за 11 зверненнями (100,0%) соціальний стан не визначено.
За категоріями авторів звернень: 11 звернень (100,0%) – категорію не визначено.
Звернення громадян, що надійшли під час особистого прийому, стосувалися загальнодержавних податків – 6 звернень (54,6%), податкової звітності – 4 звернення (36,3%), реєстрації та обліку платників – 1 звернення (9,1%).

Яким чином сплачує ЄСВ голова фермерського господарства?

Згідно з п.5 прим.1 частини першої ст.4 Закону №2464 платниками ЄСВ визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
В Законі України від 19 червня 2003 року №973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами і доповненнями (далі – Закон №973) розрізняються поняття «голова фермерського господарства» та «члени фермерського господарства», які регламентуються різними статтями Закону №973.
Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП), і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства (частина третя ст. 8 прим. 1 Закону № 973). В свою чергу ФОП є платниками ЄСВ в межах своєї підприємницької діяльності.
Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, виконує функції керівника або бухгалтера вказаної організації, то таке фермерське господарство використовує його працю, як працю звичайної фізичної особи.
Згідно з п.1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄСВ є, зокрема підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Базою нарахування ЄСВ для фізичних осіб є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суму винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Хто може здійснювати діяльність як самозайнята особа

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до п.178.4 ст.178 р. ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним.
За неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, передбачена штрафна санкція в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а за ті самі порушення, вчинені платником протягом року, передбачена штрафна санкція в розмірі 1020 гривень. Крім того, за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи до фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, застосовується адміністративний штраф у розмірі від 51 грн. до 136 грн., а у разі повторного порушення – від 85 грн. до 136 гривень.

На початок сторінки