Олександрійська податкова інформує »

Виплата зарплати один раз на місяць

Працівник підприємства звернувся про виплату йому заробітної плати один раз на місяць. Чи вважається це порушенням , якщо так, то яку відповідальність передбачено?
Відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю Україн від 10.12.71 р. № 322-VIII (далі — КЗпП) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У випадку коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Можливість вчинення порушень щодо строків виплати заробітної плати на підставі заяви працівника чинним законодавством не допускається.
Таким чином, роботодавець, який на підставі заяви працівника здійснює виплату заробітної плати один раз на місяць, вчиняє порушення, за яке згідно зі ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 510 до 1 700 грн. (у разі повторного вчинення порушення — від 1 700 до 5 100 грн.).
Крім того, абзацом шостим частини другої ст. 265 КЗпП передбачено штрафну санкцію у розмірі одної мінімальної заробітної плати (на сьогодні це 1 600 грн).

Кількість проваджень, надісланих підрозділами внутрішньої безпеки ДФС до суду, втричі перевищує минулорічний показник

За 11 місяців 2016 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки розпочато 478 кримінальних проваджень за фактами вчинення посадовими особами органів ДФС злочинів у сфері службової діяльності. З них податкової сфери стосуються 301 провадження, митної – 177. Про це повідомив начальник Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Юрій Шеремет.
За його словами, кількість проваджень, розпочатих за матеріалами ГУВБ, складає 89% від загальної кількості, розпочатих всіма правоохоронними органами. У 2016 році цей показник дорівнював 86%.
“За вказаний період за фактами хабарництва розпочато 91 провадження та 197 – за зловживання владою або службовим становищем. Також під час розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за нашими матеріалами, оголошено 172 повідомлення про підозру у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності, з яких 74 – за одержання неправомірної вигоди”, – розповів Юрій Шеремет.
До суду надіслано матеріали 104 кримінальних проваджень, що майже втричі більше, ніж в аналогічному періоді минулого року, 23 службові особи судом вже визнано винними у скоєнні злочинів.
Як розповів посадовець, кримінальні провадження розпочинаються не лише проти посадових осіб ДФС, але й стосовно осіб, які підбурювали службовців до корупційних дій. З початку року розпочато 13 таких проваджень, до кримінальної відповідальності притягнуто 6 осіб.
За матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 41 протокол за скоєння правопорушень, пов’язаних з корупцією, за якими до адміністративної відповідальності судом притягнуто 17 осіб.
Підрозділами внутрішньої безпеки для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами фіскальної служби правопорушень у сфері службової діяльності проведено понад 2,9 тис. службових перевірок та розслідувань. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 483 особи, звільнено 201 особу.
“Особлива увага приділяється перевірці скарг, які надходять від фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій працівників ДФС. За цей період було перевірено 1,2 тис. скарг, з яких 237 підтвердилися”, – зазначив Юрій Шеремет.
Також підрозділами ГУВБ перевірено 206 повідомлень про можливі неправомірні дії посадових осіб, що надійшли на антикорупційний сервіс ДФС “Пульс”, з яких 30 підтвердилось.
За результатами перевірок до дисциплінарної відповідальності притягнуто 6 посадових осіб, 3 – звільнено, а також розпочато 4 кримінальні провадження.

Щодо своєчасності оприбуткування готівкових коштів

Державна фіскальна служба України звертає увагу суб’єктів господарювання, що останнім часом почастішали випадки порушення дотримання касової дисципліни щодо своєчасності оприбуткування виручки.
Зокрема, відповідно до п. 2.6 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або використанням розрахункової книжки (далі – РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Тобто, щоденно суб’єкт господарювання повинен оприбутковувати у КОРО виручку на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів).
За несвоєчасне (через день і більше) оприбуткування передбачена штрафна санкція у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої та/або несвоєчасно оприбуткованої суми коштів, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

З 1 грудня зросла мінімальна заробітна плата

Нагадуємо, що згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (із змінами) з 1 грудня 2016 року підвищується розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму:

Показник Період дії
1 грудня – 31 грудня
Мінімальна заробітна плата, грн.
Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 1600
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі 9,59
Прожитковий мінімум для відповідних соціальних і демографічних груп населення, грн.
Діти віком до 6 років 1355
Діти віком від 6 до 18 років 1689
Працездатні особи 1600
Особи, які втратили працездатність 1247
Загальний показник 1544

Розмір мінімальної заробітної плати впливає на розрахунок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
З 01.12.2016 року розмір мінімального страхового внеску становитиме 352,00 грн. (1600 грн. х 22%).
Також зміниться максимальна величина доходу, на яку потрібно нараховувати ЄСВ. Вона становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на місяць нарахування доходу. Тож, з 01.12.2016 вона дорівнюватиме 40 000 грн. (1600 грн. х 25).
Відповідно збільшиться максимальний розмір нарахованого ЄСВ. З 01.12.2016 він становитиме 8800 грн. (40 000 грн. х 22%) або 3364 грн. (40 000 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юрособа.
Без змін залишаються:
– розмір податкової соціальної пільги;
– граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;
– граничний розмір добових;
– сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;
– сума нецільової благодійної допомоги;
– ставки єдиного податку для I і II групи;
– ставки податку на нерухоме майно.

Оподаткування новорічних подарунків

Відповідно до пп.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689,0 грн.).
Вартість дарунків, яка не перевищує 50 відс. однієї заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «160». Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків, перевищує у 2016 році 689,00 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо.
Відповідне питання – відповідь розміщено в підкатегорії 103.04 Бази знань, яка розміщена на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного порталу ДФС України.

Неприбуткові організації, які не внесуть зміни до статутів до кінця року, втратять свій статус

Згідно з нормами Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткова організація подає до державної податкової інспекції за місцем обліку реєстраційну заяву за формою 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації.
Згідно п.133.4.1 ст.133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією може бути неприбуткова організація, що одночасно відповідає таким вимогам:
– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
– установчі документи цієї організації містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
– установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Ця вимога не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
– така організація має бути внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Отже, установчі документи неприбуткових підприємств, установ, організацій повинні відповідати вимогам пункту 133.4 ст. ст.133 Податкового кодексу України і для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій керівництво неприбуткових організацій зобов’язане усунути невідповідність за наявності такої.
Керівництво неприбуткових організацій мало достатньо часу для внесення змін до установчих документів, оскільки норми щодо установчих документів неприбуткових організацій діють з 13 серпня 2015 року (дата набрання чинності Законом України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій») – тобто уже понад рік.
Неприбуткові організації, які не приведуть документи у відповідність із нормами пункту 133.4 ст. ст.133 Податкового кодексу України, залишаються в Реєстрі лише до кінця 2016 року, а після 1 січня 2017 року виключаються з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Окремі норми передбачені для релігійних неприбуткових організацій. З 20.11.2016 р. набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1667-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій.
Зазначеним Законом встановлено, що доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя. Тобто, відтепер доходи релігійних організацій можуть використовуватись не тільки для фінансування власних потреб.
Також зазначено, що тимчасово, до 01.01.2018 р., не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу.

На Кіровоградщині платникам відшкодовано понад 500 млн.грн. ПДВ

У січні – жовтні 2016 року 61 платник області заявив бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунки платників у банку 541,8 млн.гривень.
Із загальної суми ПДВ, заявленої до відшкодування на поточний рахунок – 96,7 відс. або 523,9 млн.грн. заявлено підприємствами – експортерами.
В порівнянні з відповідним періодом 2015 року заявлена сума податку на додану вартість на рахунки платників зменшилась на 164,4 млн.грн. або в 1,3 рази (2015 рік – 706,2 млн.гривень).
За результатами проведених перевірок у січні – жовтні 2016 року 58 підприємствам Кіровоградської області відшкодовано грошовими коштами 538,4 млн.гривень.
Залишок невідшкодованих сум ПДВ на рахунки платників станом на 01.11.2016 складав 76,4 млн.гривень. В порівнянні з відповідним періодом 2015 року залишок невідшкодованих сум ПДВ на рахунки платників у банку зменшився на 172,9 млн.грн. або у 3,3 рази. (на 01.11.2015 – 249,3млн.гривень).

Нове: щодо мінімальних цін на алкогольні напої

Постановою КМУ від 09.11.2016 №828 Уряд починаючи з 3 грудня 2016 року черговий раз здійснив коригування мінімальних цін на алкогольні напої. Зокрема, розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено:
• на горілку та лікеро-горілчані вироби в середньому на 27%;
• віскі, ром та джин – на 37-63%;
• коньяк (бренді) – на 24-27%;
• вина – на 22-55%.
Мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40% підвищено з 54,90 до 69,78 гривень.
Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни з 03 грудня 2016 року зазначені в таблиці.
За роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої передбачено відповідальність в розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних цін, але не менше 10000 гривень.

Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни з 03 грудня 2016 року

Оновлено форму декларації про майновий стан і доходи

Наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
На відміну від попередньої форми декларація, оновлена містить всього два додатки:
Ф1 Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами
Ф2 Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою.
Сама декларація складається з таких розділів:
І. Загальні відомості
ІІ. Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу
III. Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу
IV. Загальна сума річного доходу
V. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку згідно зі статтею 166 розділу IV Кодексу
VI. Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору
VII. Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах
Наказ набирає чинності з 31 грудня 2016 року.

За жовтень роботодавці звітують за оновленою формою звіту з єдиного соцвнеску

Наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2016 р. № 813 внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску.
У зв’язку з цим, роботодавці повинні будуть подавати звіт з ЄСВ за жовтень 2016 року з урахуванням внесених змін.
Нагадаємо, роботодавці за найманих працівників формують та подають до органів фіскальної служби Звіт щодо єдиного соцвнеску протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду (місяця).
Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, без використання праці найманих працівників, формують та подають звіт щодо єдиного соцвнеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним роком (тобто останній день – 9 лютого).
Граничний термін подання звіту щодо єдиного соцвнеску за себе фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, за звітний рік – також 9 лютого.
Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день.

Терміни сплати ЄСВ

1. Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують працю найманих працівників, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного соцвнеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок не пізніше 28 числа наступного місяця.
2. Фізичні особи – підприємці, які використовують працю найманих працівників, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного соцвнеску за таких працівників також не пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
3. Граничний термін сплати єдиного соцвнеску за себе фізичними особами – підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Тобто, останній день сплати ЄСВ «єдинниками» за себе за ІІІ квартал 2016 року – 19 жовтня 2016 року, за IV квартал 2016 року – 19 січня 2017 року.
Особливо наголошуємо, що «єдинники» сплачують єдиний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. Виключенням є фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
З врахуванням підвищення з 1 грудня 2016 року мінімальної заробітної плати до 1600 грн. (Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року №928-VIII), сума ЄСВ за IV квартал 2016 року, яку необхідно сплатити платнику єдиного податку за себе, складатиме: 1450 грн. х 22% х 2 місяці (жовтень, листопад) + 1600 грн. х 22% = 990 грн.
4. Фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (тобто останній день сплати – 9 лютого).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, то такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ та не менше за розмір мінімального страхового внеску. Тобто місячна сума ЄСВ, яку за бажанням може сплатити підприємець-«загальносистемник» у випадку відсутності доходу, на сьогодні складає від 319 грн. до 7975 грн., а з 1 грудня 2016 року, коли мінімальна зарплата та прожитковий мінімум для працездатних осіб підвищиться до 1600 грн., складатиме від 352 грн. до 8800 грн.
Якщо фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримували доходів (прибутків) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі особи можуть не визначати базу єдиного внеску, оскільки законодавством передбачено таке право, а не обов’язок платника.
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У Світловодську та Олександрії вимагають кошти під виглядом податківців

Олександрійська ОДПІ повідомляє, що наразі в Світловодську та Олександрії мають місце провокації та вимагання грошей у посадових осіб підприємств і підприємців.
За численними повідомленнями керівників і бухгалтерів підприємств та підприємців до суб’єктів господарювання з початку листопада телефонують невідомі особи, і, представляючись керівництвом та працівниками Світловодського відділення Олександрійської ОДПІ, або діючи нібито від їх імені, вимагають значну суму коштів для надання певних преференцій у бізнесі, упередження небажаних фінансових санкцій під час перевірки тощо.
Гроші вимагали перерахувати на карту Ощадбанку.
Шановні підприємці! Олександрійська ОДПІ офіційно повідомляє, що посадові особи Світловодського відділення та Олександрійської ОДПІ не мають жодного відношення до вказаних подій.
Чинним законодавством не передбачено повідомлення про перевірку або попередження про можливу перевірку у телефонному режимі. Працівники фіскальної служби взагалі не телефонують з попередженням про перевірку, у тому числі від імені та за дорученням керівника державної податкової інспекції, головного управління ДФС чи ДФСУ. Якщо таке сталось – це провокація.
Якщо вам зателефонував вимагатель і був досить переконливий, обов’язково пересвідчіться, що вимоги цієї особи незаконні, і насправді вас ошукують. Це дуже просто – слід зателефонувати до тієї державної податкової інспекції чи відділення, який «просить» перерахувати кошти (у Світловодську – (05236) 2-49-89), за номером телефону сектору організації роботи Олександрійської ОДПІ (05235) 7-14-88, 7-34-28 або за номерами «телефону довіри» відділу власної безпеки Головного управління ДФС у Кіровоградській області» (0522) 36-69-43, (0522) 36-69-42.
Також просимо підприємців і бухгалтерів обов’язково поширити серед своїх колег і знайомих інформацію про можливі зловживання з боку вимагателів та зазначений вище спосіб перевірки відомостей, повідомлених псевдофіскалами.

 

Єдинники третьої групи мають відзвітувати за 9 місяців

Згідно з п.296.3 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п.295.3 ст.295 ПКУ).
Сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 ст.295 ПКУ).
Таким чином, платники єдиного податку третьої групи подають декларацію платника єдиного податку за 9 місяців 2016 року в термін до 9 листопада 2016 року (включно) та сплачують суми єдиного податку за 3 квартал 2016 року за ставками 3% (5%) в термін до 18 листопада 2016 року (включно).

На початок сторінки