Держслужба з питань безпечності харчових продуктів » Інформація для громадян »

Сибірська виразка – що це і як з нею боротися?

Світ охоплює паніка сибірської виразки. Більшість вважає поширення такої рідкісної хвороби проявом бактеріологічної зброї, і ті, хто влаштував світову розсилку листів з білим порошком, очевидно, розраховували на швидше психологічний чинник аніж на фізичний. Але головна зброя у цій боротьбі – інформація про хворобу, її симптоми та наслідки.
Сибірка — це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, збудником якої є споротвірна бактерія Bacillus anthracis. Людина може інфікуватись від контакту зі шкірою та вовною зараженої тварини або споживаючи інфіковане м’ясо. Сибірка не передається від людини до людини.
Основне джерело інфекції – хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води.
Існує три різновиди сибірської виразки:
1. Шкірна – найбільш розповсюджена форма. На шкірну форму сибірської виразки хворіють 95% процентів від загального відсотку. Ті люди, які обробляють мертвих тварин, наприклад скотобійники та кожум’яки, саме вони становлять велику групу ризику при розвитку шкірної форми сибірської виразки, яку ще називають хворобою Вулсолтера.
Коли вироби тваринного походження типу вовни чи шкіри інфікованих тварин вступають у безпосередній контакт зі шкірою, саме тоді і активізується інфекція.
Спочатку людина відчуває свербіж шкіри, потім починають з’являтися маленькі прищики, які нагадують укуси комах, і які також сверблять. Райони ураження шкіри – переважно це шкіра голови, передпліччя чи рук. Протягом 1-2 днів уражені ділянки шкіри набрякають і стають схожими на виразку, приблизно 1-3 сантиметра в діаметрі. Після 2-6 днів уражена ділянка шкіри починає чорніти, відмирати, що і є характерною ознакою шкірної форми сибірської виразки. Шкірна інфекція антраксу може спричинити і зараження крові, яке у 5-20 відсотках стає фатальним. Але ця форма піддається лікуванню антибіотиками і смертельних випадків небагато.
2. Легенева форма – дуже рідкісна, спричинюється інфекцією, яка перебуває у горлі чи трахеї, а потім переміщається до легенів. Бактерії сибірської виразки виробляють токсини, які можуть проникнути у кров та спричинити розпад тканини, навіть крововилив у мозок. Перші симптоми легеневої сибірської виразки досить помірні та невизначені, і дуже схожі на симптоми грипу. Це втомленість, слабкість, температура, помірний кашель та біль у грудях. Якщо не звернутися за допомогою, то протягом наступних 2-6 днів ця помірна стадія переростає у серйозну задишку, проблеми з диханням, сепсисом та горловою кровотечею. Ця стадія захворювання призводить, як правило, до смерті.
3. Кишкова – найрідкісніша форма сибірської виразки. Ця форма хвороби може бути спричинена споживанням зараженого м’яса чи, у дуже рідкісних випадках, харчовим отруєнням. Перші симптоми цієї форми – нудота, блювання, втрата апетиту та температура. З часом перебування у кишечнику інфекції сибірської виразки хворому стає дедалі гірше – біль живота, блювота кров’ю та сильна діарея. Дуже часто кишкова сибірська виразка має летальний кінець.
Лікування – успішним лікування може бути тільки за умов якнайшвидшого виявлення хвороби та будь-яких її симптомів. Лікування проводиться курсом антибіотиків. Ізоляція хворого на сибірську виразку зовсім не необхідна, так як повітряно-крапельним шляхом хвороба не передається.
Найпопулярніші питання:
Як довго інфекція може знаходитися в організмі, допоки не виявляться перші симптоми? Зазвичай, від одного дня до тижня, але інкубаційний період може тривати до 60 днів.
Хто перебуває у групі ризику зараження на сибірську виразку? Сибірська виразка – “професійна хвороба”. На неї можуть захворіти люди, які працюють з тваринами та тваринними продуктами – кістки, вовна, шкіра, м’ясо. Працівники сільського господарства, ветеринари та люди, які працюють у лабораторіях з бацилами також схильні до захворювання.

ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄНЬ ДИКОРОСЛИМИ ГРИБАМИ

Згідно оперативних даних Міністерства охорони здоров’я України станом на 21 вересня 2018 року в Україні від вживання дикорослих грибів постраждало 174 людини, із них 11 – померло. В області, за поточний період року, вже зареєстровано 5 випадків отруєнь дикорослими грибами.
Гриби – це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах.
Основні причини отруєнь – вживання отруйних грибів; вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби мають своїх небезпечних двійників); вживання старих або зіпсованих їстівних грибів.
Перші симптоми отруєння грибами починаються через півтори-три години після вживання страв із грибів, а іноді навіть через добу – півтори! Хворого нудить, він починає блювати, з’являються сильний біль у животі, діарея, холодний піт, відзначаються слабкість, ослаблення серцевої діяльності. Якщо у вас проявився хоча б один із цих симптомів, викликайте лікаря. Не чекаючи прибуття медичних працівників, необхідно промивати шлунок підсоленою або чистою водою до тих пір, поки промивні води не стануть чистими.
Слід пам’ятати, що отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Порятунок життя потерпілого залежить від своєчасного надання йому медичної допомоги.
Щоб не отруїтися грибами, слід дотримуватися наступних порад:
– відмовтеся від споживання дикорослих грибів, вживайте гриби, які вирощують у штучних умовах та підлягають контролю,
– не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах,
– при збиранні грибів уважно їх оглядайте, якщо у вас виникають найменші сумніви – відмовтеся від таких грибів,
– не беріть занадто молоді чи старі гриби, їх легко переплутати з отруйними,
– не збирайте гриби поблизу трас, підприємств та забруднених територій, гриби вбирають в себе отруйні речовини, в тому числі і важкі метали,
– не збирайте гриби в посушливу погоду, у цей час гриб пересихає, віддаючи воду і збільшуючи концентрацію токсинів,
– ніколи не куштуйте сирі гриби,
– готуйте гриби протягом першої доби після збирання;
– зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби;
– гриби – не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям, не рекомендовано вживати гриби вагітним та жінкам, що годують груддю;
– ніколи не застосовуйте «домашніх» методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок – вони помилкові. Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є й у їстівних, і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який також міститься в усіх грибах.
Бережіть своє здоров’я та здоров’я близьких вам людей.

Гаряча лінія з питань захисту прав споживачів

У разі виникнення спірних питань з питань захисту прав споживачів юридичні та фізичні особи, мешканці міста, можуть звернутися за телефоном «Гарячої лінії» з питань захисту прав споживачів до:

Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області
тел. (0522) 32 14 58, у робочі дні з 08.00 год. до 17.00 год., перерва з 12.00 год. до 12.45 год.

Департаменту економічного розвитку і торгівлі Кіровоградської облдержадміністрації
тел. (0522) 24 19 52, у робочі дні з 09.00 год. до 18.15 год., перерва з 13.00 год. до 14.00 год.

Управління економіки міської ради Олександрійської міської ради
тел. (05235) 7 20 40, у робочі дні з 08.00 год. до 17.00 год., перерва з 12.00 год. до 12.45 год.

Щодо екологічної ситуації, що сталася через викиди кримського «Титану»

5 вересня на Херсонщині працювала міжвідомча робоча група з вивчення екологічної ситуації, яка сталася на території Херсонської області через шкідливі викиди заводу «Титанові інвестиції» (раніше – «Кримський титан»), що розташований на території тимчасово окупованого Росією Криму.
До складу міжвідомчої комісії увійшли керівники Міністерства екології та природних ресурсів України, Головного управління ДСНС України, Державної екологічної інспекції України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Міністерства охорони здоров’я України та ін. Від Держпродсподивслужби участь в роботі комісії взяв Голова Володимир Лапа.
На чолі з головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим було проінспектовано Чаплинський та Каланчацький райони – прикордонні райони з тимчасово окупованим Кримом, в яких збільшилися скарги місцевих жителів на самопочуття, незрозумілий хімічний осад на предметах побуту й металі.
Так, міжвідомча робоча група побувала у селі Преображенка Каланчацького району та селі Першокостянтинівка Чаплинського району. Представники групи поспілкувалися з людьми та перевірили кислотний накопичувач біля Сиваша та дамбу Північно-Кримського каналу.
Слід зазначити, що завод «Титанові інвестиції» продовжує використовувати кислотний накопичувач, половина якого розташована на території Херсонщини.
За словами місцевих жителів обох перевірених районів Херсонщини, раніше, до окупації, об’єми хімічних викидів з підприємства контролювалися й не перевищували норми, останніми ж роками ситуація змінилася й люди змушені відчувати на собі й власному здоров’ї порушення дотримання технічних норм скиду хімічних відходів з «Титанових інвестицій».
Міжвідомча робоча група з метою визначення екологічної ситуації на Херсонщині взяла проби з кислотного накопичувача та Лемурійського озера, розташованого поруч із Сивашем через перешийок, для проведення аналізів на кількість вмісту небезпечних хімічних елементів. Найближчим часом будуть зроблені експертні лабораторні висновки.
Заступник Міністра екології та природних ресурсів України Віктор Вакараш, який є головою міжвідомчої групи, поінформував, що комісія була створена за наказом Прем’єр-Міністра України для систематичного моніторингу екологічної ситуації на Херсонщині й проведення відповідних аналізів, на підставі чого надаватимуться рекомендації для наступних дій спільно з обласною державною адміністрацією. За його словами, якщо ситуація з перевищеною кількістю викидів й погіршенням стану середовища й здоров’я людей підтвердяться, буде скликано засідання державної комісії, яка розробить відповідні пропозиції та рекомендації для покращення екологічної ситуації в області».
Як наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, Держпродспоживслужба зі свого боку тримає ситуацію під контролем. Фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області здійснюють періодичні робочі виїзди до населених пунктів Каланчацького та Чаплинського районів, розташованих в зоні впливу ПрАТ «Кримський Титан», відбираються проби питної води для лабораторних дослідження на вміст токсичних елементів та за санітарно-хімічними показниками. Разом з цим проводиться посилений моніторинг продуктів харчування на зазначених територіях.

Як уберегтися від отруєння в зонах забруднення повітря хімічними речовинами
Через ускладнення екологічної ситуації на території Автономної Республіки Крим та надходженням інформацій про факти забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами внаслідок діяльності заводу «Кримський Титан» та враховуючи територіальне межування Херсонської області з АР Крим, Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області пропонує вживати наступних загально-профілактичних заходів:
-дотримуватися правил особистої гігієни (збільшити кратність приймання гігієнічного душа, обробки відкритих поверхонь шкіри з милом, звертаючи увагу на ретельне промивання очей та слизових оболонок ротової порожнини);
-надавати перевагу вживанню чаю, молоку з содою та маслом тощо, мінеральній воді;
-мити овочі та фрукти з використанням розчину соди та ретельно промивати їх у проточній воді, зрізати шкірку;
-уникати відвідування пониззя лощини, балок, де є ймовірність осідання шкідливих речовин, не випасати у цих місцях худобу;
-не перебувати на водоймах, де траплялося забруднення води, не напувати худобу.
У разі виникнення будь-яких ознак погіршення самопочуття (неприємного присмаку у роті, подразнення слизових оболонок очей, органів дихання, шкіри) необхідно негайно звернутися до медичного закладу.

Як розпізнати африканську чуму свиней

Африканська чума свиней (АЧС, Pestis Africana suum) – це заразне захворювання, деякі ознаки якого можуть розвиватися доволі швидко, але не завжди є специфічними для встановлення остаточного діагнозу. Збудник АЧС це ДНК-вмісний вірус сферичної форми, що належить до родини Asfaviridae. Він дуже складний і проявляє значну генетичну мінливість. Вірус АЧС заражає клітини імунної системи та ініціює вироблення величезної кількості специфічних антитіл, які, на жаль, не здатні до повної нейтралізації збудника. Це і є однією з основних причин, чому виготовлення ефективної вакцини проти нього наразі неможливе. АЧС достатньо легко передається від хворої до здорової тварини, чому сприяє надзвичайна стійкість вірусу в навколишньому середовищі. Це надзвичайно заразна вірусна хвороба свиней усіх вікових груп, що характеризується здебільшого гострим перебігом та проявляється лихоманкою, крововиливами, синюшністю та змертвінням шкіри, ураженнями внутрішніх органів та високою смертністю, що призводить до значних економічних збитків. Інкубаційний період може тривати від 3 до 15 діб. При гострому перебігу хвороби – 5-9 діб.
Характерними для хвороби є наступні ознаки:
-раптова загибель тварини за відсутності клінічного прояву;
-підвищення температури тіла до 40,5-42 Cᵒ;
-зниження апетиту, в’ялість, швидка втомлюваність, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку;
-задуха, кашель, блювота, діарея (іноді з кров’ю), частіше запор, слизисті виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок, можливі аборти у самок;
-червонувато-фіолетові плями на череві, підгрудку, мошонці, вухах, п’ятачку та кінцівках (необхідно відрізняти від бешихи та класичної чуми свиней).
Хвороба охоплює 40-65 % поголів’я тварин, 85-100 % з яких гине впродовж 6-13 діб.
Якщо Ви помітили схожі ознаки – негайно сповістіть ветеринарного лікаря! Не займайтесь самолікуванням!
Профілактика АЧС:
-Утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускаючи їх вигулу та контакту з іншими тваринами.
-Обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар.
-Не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких приміщень стороннім особам.
-Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях та без супровідних ветеринарних документів.
-Не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин.
-Не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою без проварювання.
-При виявленні трупу дикого кабана або свійської свині, негайно сповістити ветеринарну службу.

Пам’ятайте! При підозрі на АЧС сповістіть фахівця ветеринарної медицини. Краще перестрахуватись, аніж наразити на небезпеку всіх сусідів !

Що потрібно знати про сказ і як уберегтися від захворювання

Сказ це надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яка супроводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю. Щорічно від сказу в світі гинуть від 20 до 70 тисяч людей, через низьку доступність медичної допомоги та антирабічної вакцини. Рабічна інфекція або сказ реєструється на території 110 країн світу.

Сказ – небезпечна інфекційна хвороба, на яку можуть хворіти теплокровні тварини (коти, собаки, сільськогосподарські та дикі тварини). В дикій природі сказ поширений серед лисиць, вовків, єнотів, куниць, борсуків, кажанів.
В останні роки в Україні значно погіршилася епізоотична ситуація зі сказу. Активні вогнища природного типу цієї особливо небезпечної інфекції практично існують на всій території України. Джерелом інфекції для 60% осіб, які захворіли, послужили собаки, 10% – кішки, 3% – лисиці, 3 % – вовки та інші тварини.
Захворювання сказом є наслідком пізнього звертання покусаних осіб за медичною допомогою, порушення режиму щеплень або не завершення курсу імунізації. Частіше хворіють жителі сільських районів, більшість осіб з яких – чоловіки. Єдина можливість уникнути смерті – щеплення.
У хворих на сказ тварин змінюється поведінка. Дикі тварини втрачають страх, наближаються до людської оселі, нападають на домашніх тварин або на людей. Хворі домашні тварини можуть бути неспокійними або пригніченими, відмовляються від їжі та води, кусають, дряпають хазяїв, нападають на інших людей.
При появі скаженої тварини необхідно негайно сповістити заклади санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служби.
Хворі на сказ тварини небезпечні вже до початку прояву захворювання. Тому не слід підбирати навіть здорових на вигляд бездоглядних тварин.
Збудник сказу (вірус) знаходиться в слині хворої тварини. Небезпечними можуть бути не тільки укуси, але й заслинення та подряпини. З місця пошкодження по нервовій тканині вірус просувається до головного мозку, де вражає важливі життєві центри, що призводить до загибелі.
У тварин прихований період захворювання триває 7-8 днів (у людини – до 1 року). Ось чому небезпечними можуть бути навіть здорові на вигляд тварини. Слід уникати небезпечних контактів з дикими та бездоглядними тваринами.
Важливо виконувати Правила утримання тварин: вигулювати собак тільки на повідках, в намордниках, у сільській місцевості – тримати на прив’язі або у вольєрах.
Пам’ятайте — запобігти сказу можна за умови виконання таких правил:
1. Всі громадяни зобов’язані щорічно щеплювати своїх собак та котів проти сказу. Утримувати собак лише на прив’язі, або у вольєрах. Категорично забороняється пастухам мати на випасі сторожових собак, не щеплених проти сказу.
2. В жодному разі не треба вбивати тварину, яка покусала людину чи тварину! Її треба тримати ізольовано і спостерігати протягом 10 днів. Про це негайно слід повідомити медичному та ветеринарному працівникові. 3. При появі біля гурту сільськогосподарських тварин хижаків (лисиць, вовків та інших) та нанесення ними покусів тваринам необхідно терміново сповістити сільських або міського голову, ветеринарних та медичних працівників.
4. Слід пам’ятати, що кожна дика тварина, яка поводить себе незвичайно (наближається до людей, тварин, населеного пункту) є підозрілою щодо захворювання на сказ. З такої відстріляної тварини не можна знімати шкуру. Про це слід сповістити ветеринарних працівників.
5. Кожен випадок незвичайного поводження тварин (збудження, поїдання сторонніх предметів) потрібно перевіряти щодо захворювання на сказ. До з’ясування причин захворювання при наданні тварині лікувальної допомоги ветеринарними працівниками слід дотримуватися правил безпеки.
6. Слід уникати зайвого контакту з тваринами, у першу чергу це стосується дітей.
Якщо стався укус
1. Терміново (оскільки вірус втручається в організм впродовж 15 хвилин) промити рану від покусу тварини або місце, куди потрапила її слина, великою кількістю проточної води та натерти шкіру господарським милом до утворення густої мильної піни. Звернутись в медичний заклад та повністю пройти призначений курс щеплень в передбачений строк.
2. Суворо дотримуватись режиму, призначеного лікарем. Вживання будь-яких спиртних напоїв в період вакцинації категорично заборонене.
Щоб не заразитись сказом:
1. Утримуйтесь від контактів з дикими та безпритульними тваринами.
2. Виконуйте правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними. Доставляйте фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин, або їх трупи, в разі, якщо тварина загинула.
3. Не вбивайте здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликайте ветеринарного лікаря.
4. Не знімайте шкуру з диких тварин при їх знаходженні.
5. У разі укусу домашньою твариною з’ясовуйте ім’я господаря та адресу. Це допоможе уникнути щеплень, так як за твариною можна встановити ветеринарний нагляд.
6. Укушені рани, подряпини негайно промийте теплою кип’яченою (або проточною) водою, бажано з милом, краї рани обробіть 700 спиртом чи 5% настоянкою йоду та накладіть стерильну пов’язку. Негайно зверніться за медичною допомогою до травматологічного пункту, що працює цілодобово, для проведення антирабічного щеплення чи серотерапії.
7. При пошкодженні одягу, в який була одягнута людина під час укусу, одяг обробіть гарячою праскою, і тільки після цього його можна ремонтувати.
8. Щорічно доставляйте на щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак.
Не легковажте своїм життям! Вчасно звертайтесь за медичною допомогою!

Профілактика інфекційних захворювань, факторами передачі яких є вода

Літо – найбільш сприятлива пора для виникнення і розповсюдження кишкових інфекцій.
Кишкові інфекції — це група інфекцій, що викликає захворювання травного тракту. Підвищений ризик захворіти кишковими інфекціями в теплий період року пояснюється тим, що при високій температурі навколишнього середовища збудники кишкових інфекцій добре зберігаються та активно розмножуються. Зараження відбувається, як правило, при вживанні води та харчових продуктів, в яких знаходяться хвороботворні мікроорганізми або через забруднені руки, при недотриманні правил особистої гігієни.
Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Особливо часто вони спостерігаються у дітей, тому що у малят і захисні сили слабші, і гігієнічні навички ще недостатні.
До гострих кишкових інфекцій, факторами передачі яких є вода, відносяться насамперед, ротавірусний гастроентероколіт, дизентерія, черевний тиф, паратиф, холера, вірусний гепатит А, лептоспіроз та інші.
Перші ознаки гострих кишкових захворювань, які з’являються через декілька годин, або ж впродовж 2-3 діб з часу зараження є: слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури.
Щоб попередити зараження, необхідно дотримуватися наступних правил:
– для питних потреб та приготування їжі використовуйте воду з перевірених джерел водопостачання, кип’ячену або бутильовану питну воду;
– для купання та відпочинку вибирайте офіційно визначені місця масового відпочинку людей з пляжами, на яких проводиться моніторинг якості води поверхневих джерел, при купанні не ковтати воду;
– якщо ви зібрались відпочити на природі, візьміть з собою достатній запас бутильованої або кип’яченої води для миття рук, фруктів тощо;
– не вживайте продукти і напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з вичерпаними термінами зберігання;
– дотримуйтеся правил особистої гігієни, ретельно мийте руки з використанням мила чи дезінфікуючих засобів перед вживанням їжі, після користування громадським транспортом та після туалету.
У разі виявлення перших ознак кишкової інфекції необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне для здоров’я!

Корисна смакота, як не нашкодити здоров’ю

Традиційно сезон масового споживання баштанних культур припадає на серпень та вересень. У цей час продовольчі ринки та інші місця торгівлі рясніють соковитими кавунами та динями. Завдяки своїм смаковим та корисним властивостям, баштанні культури завжди користуються попитом.
Кавун не просто освіжає у спеку, а й містить багато корисних речовин. Так, фолієва кислота, якою багата ця ягода (вітамін В9), бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець – лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності – регулює формування нервових клітин ембріона, що вкрай важливо для його нормального розвитку. Окрім того, кавун сприяє звільненню застійної жовчі. Також кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину.
М`якоть дині, також, містить багато заліза, калію, кальцію, магнію, вітамінів групи В, С і А, каротин і пектини. Завдяки їм, диня є засобом профілактики серцево-судинних захворювань, знижує рівень холестерину в крові і запобігає розвитку атеросклерозу, заспокоює нервову систему, нормалізує роботу шлунку, а також виводить токсини.
Проте, як і інші овочі та фрукти, вирощені в умовах інтенсивного ведення сільського господарства, баштанні культури можуть бути не лише смачними і корисними, а й шкідливими для здоров’я. Тож природно, що майже всіх покупців цікавить питання: чи містять баштанні культури надлишкову кількість нітратів і, чи безпечно їх споживати?
Небезпека споживання продуктів харчування із завищеним вмістом нітратів полягає у тому, що нітрати під впливом кишкової мікрофлори відновлюються до нітритів, які призводять до розвитку гіпоксії та загальної інтоксикації. Важливо знати, що допустима добова доза нітратів становить 5 мг на 1 кг маси тіла. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, гранично допустимі концентрації нітратів у добовому раціоні харчових продуктів вміст нітратів не повинен перевищувати 450–500 мг/кг норми. Тож, маючи інформацію про вміст нітратів у продуктах харчування, можна розрахувати і масу порції для споживання.
Вміст нітратів у кавунах не повинен перевищувати 60 мг/кг, у динях – 90 мг/кг. Для порівняння, допустимі норми нітратів в овочах та зелені (мг/кг): цибуля жовта – 80; цибуля зелена – 800, морква – 400, солодкий перець – 200, петрушка, кріп – 1500, помідор тепличний – 300, капуста – 900, картопля – 250, буряк – 1400, редька – 1200, огірок тепличний – 400, кабачок – 400.
Щоб придбання якісну та безпечну продукцію, спеціалісти Держпродспоживслужби наполегливо рекомендують покупцям цікавитися результатами лабораторних досліджень щодо вмісту в баштанних культурах нітратів, залишків пестицидів тощо (експертний висновок, виданий лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи). У продавців, в обов’язковому порядку, повинні бути документи, що засвідчують якість та безпечність партії товару.
Існує декілька правил при купівлі баштанних, дотримання яких вбереже від отруєння ягодами:
1. На вимогу покупця продавець зобов’язаний показати експертний висновок лабораторії, у якому зазначена дата перевірки, прізвище реалізатора і вміст нітратів. Не ігноруйте цей документ! За умови, якщо купуєте баштанні не на ринку, а скажімо, в крамниці, вимагайте у продавця супутні документи на продукцію. У жодному разі не купуйте баштанні на стихійних ринках. Це можуть бути ті партії, які були недопущені до продажу на ринку через високий вміст нітратів.
2. Уважно огляньте ягоду, яку плануєте купувати. Якщо на ній є вм’ятини, відмовтеся від купівлі, навіть коли продавець скине ціну. Пам’ятайте, що лікування отруєння обійдеться вам значно дорожче.
3. У жодному разі не купуйте розрізані навпіл кавуни. Ви наражаєте себе на бактеріальне отруєння. А коли ці кавуни ще й накриті поліетиленовою плівкою, то маєте всі шанси отруїтися нітратами, оскільки під дією сонця і плівки утворюється паровий ефект, внаслідок якого рівень нітратів різко підвищується.
4. Аби обрати свіжий кавун, зверніть увагу на хвостик. Якщо він зеленкуватий, кавун зірваний порівняно недавно, а коли сухий, то ягода вже давно чекає на покупця. Спілість кавуна можна перевірити за допомогою плескання по ньому: дзвінкий звук свідчить про спілість, а глухий, то значить, що кавун не дозрів як годиться. Що ж до дині, то вона має бути пружною, без вм’ятин. Не обирайте м’який плід, бо в ньому вже почався процес бродіння. Також, бажано понюхати диню. Запах має бути ароматним, насиченим і приємним. Перезріла диня може пахнути зацукрованими фруктами.
5. Перед споживанням баштанних, їх обов’язково треба помити під проточною теплою водою.
6. Якщо цього року ви ще не смакували кавунами й динями, то бажано починати з однієї-двох скибочок на день, щоб організм адаптувався до їжі, від якої встиг відвикнути. Слід пам’ятати: кавуни та дині – окремі страви, тому їх необхідно вживати за дві години до, або через дві години після основного прийому їжі (поєднання кавуна та дині з іншими продуктами може перевантажити шлунок).
7. Коли їсте кавун і диню, не доїдайте до шкірки, залиште декілька сантиметрів м’якоті, бо саме в ній сконцентрований найбільший вміст нітратів.
8. Розрізані кавуни й дині можна зберігати не більше доби, навіть якщо вони знаходяться у холодильнику. Краще купити менший плід і родиною з’їсти його за один день.
Слід пам’ятати: кавун – окрема страва, тому його необхідно вживати за дві години до, або через дві години після основного прийому їжі (поєднання кавуна з іншими продуктами може перевантажити шлунок).

Вимоги до облаштування та утримання місць виїзної (виносної) торгівлі плодоовочевими культурами, в тому числі і баштанними

Правила приймання, зберігання, підготовки до продажу та продаж плодоовочевих культур, в тому числі і баштанних, регламентується Наказами Міністерства зовнішніх економічних зав’язків і торгівлі України від 08.07.1997 № 344 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією» та від 08.07.1996 № 369 «Про затвердження Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі».
Суб’єкт господарювання при організації роботи дрібнороздрібної мережі повинен керуватися та дотримуватися вимог Законів України «Про захист прав споживачів», «Про
споживчу кооперацію», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють торговельну діяльність.
Розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється суб’єктом господарювання відповідно до вимог Земельного кодексу України та законодавства про
благоустрій населених пунктів, планування та забудову територій, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру (п.16 наказу №369).
При здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, а також відомостей про суб’єкт господарювання, що організував торгівлю: для юридичної особи – найменування, місцезнаходження і номери телефону, для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я та по батькові, номер свідоцтва про державну реєстрацію і найменування органу, що здійснив таку реєстрацію (п.10 наказу №344, п.21 наказу №369).
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу плодоовочевої продукції на рівні, що відповідає санітарно-гігієнічним,
технологічним та протипожежним нормам, установленим для приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів (п.7 наказу №344).
Засоби вимірювальної техніки, що використовуються при продажу плодоовочевої продукції, повинні бути у справному стані, мати повірочне клеймо та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку (п.9 наказу №344, п.24 наказу №369).
Транспортні засоби для перевезення плодоовочевої продукції повинні бути чистими, кузов автомашини повинен мати спеціальне покриття, що легко піддається миттю та дезінфекції (п.10 наказу №344).
Всі працівники дрібнороздрібної торговельної мережі при оформленні на роботу обов’язково проходять інструктаж з питань охорони праці, протипожежної безпеки, санітарного мінімуму, додержання вимог нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування споживачів. Суб’єкт господарювання несе відповідальність за дотримання працівниками дрібнороздрібної торговельної мережі нормативних документів та актів щодо продажу товарів та торговельного обслуговування споживачів (п.9 наказу №369).
Працівники пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі, які безпосередньо здійснюють продаж продовольчих товарів, підлягають в установленому порядку обов’язковому систематичному медичному обстеженню, результати якого заносяться в їх особисті медичні книжки, що зберігаються на робочих місцях працівників. Особи, які не пройшли своєчасно чергове медичне обстеження, до роботи не допускаються (п.10 наказу №369). Працівники, що здійснюють транспортування і зберігання плодоовочевої продукції, також, підлягають обов’язковому медичному огляду. Кожен працівник повинен мати особисту медичну книжку. (п.11 наказу №344).
Працівники дрібнороздрібної торговельної мережі під час виконання своїх обов’язків повинні: бути охайно одягнені в формений чи санітарний одяг і головні убори; додержуватися правил особистої гігієни, тримати робоче місце, приміщення та навколишню територію в належному санітарному стані, не палити на робочому місці, бути з споживачами ввічливими; мати при собі паспорт, який пред’являється на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів (п.11 наказу №369).
Забороняється допускати в пункти дрібнороздрібної торговельної мережі сторонніх осіб за винятком представників органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів, які пред’явили службове посвідчення для проведення перевірки в межах компетенції, наданої їм законодавством (п.12 наказу №369).
Вся плодоовочева продукція, яка надходить до суб’єкта господарювання, повинна бути з відповідними супровідними документами: товарно-транспортними накладними, прибутково-видатковими накладними, приймальними актами та ін., документами, що засвідчують належну якість товарів, або штампами на супровідній документації про відповідність якості товарів вимогам нормативних документів (п.26 наказу №344, п.28 наказу №369).
В документах, що підтверджують належну якість свіжої плодоовочевої продукції, повинно бути вказано про відсутність в продукції нітратів, радіонуклідів і пестицидів вище норм, встановлених Міністерством охорони здоров’я (п.27 наказу №344).
Які документи повинні мати продавці? Документ про ветеринарно-санітарний контроль та експертний висновок, виданий лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи. Торгові мережі повинні мати протоколи лабораторних досліджень і товарно-транспортну накладну. Покупець має право просити показати перед покупкою товару вище зазначені документи.
Плодоовочева продукція, яка надходить до суб’єкта господарювання, повинна відповідати за якістю вимогам нормативних документів (п.30 наказу №344). Вміст нітратів у кавунах не повинен перевищувати 60 мг/кг, у динях – 90 мг/кг.
При реалізації кавунів не дозволяється їх продаж недозрілими і перезрілими. Для визначення зрілості кавунів при реалізації робиться надріз на кожному плоді. На вимогу споживача дозволяється продаж кавунів без надрізання (п.63 наказу №344). При цьому, ніж та всі поверхні мають бути продезинфіковані.

ОБЕРЕЖНО, СКАЗ!

Сказ (водобоязнь) – це особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, що вражає нервову систему.
Сказ упродовж тисячоліть залишається невиліковним і смертельним захворюванням. Хвороба реєструється на всіх континентах і в більшості країн світу.
Виділяється збудник захворювання тільки із слиною хворої тварини.
Джерелом збудника в довкіллі є дикі тварини, головним чином сімейства собачих – вовки, лисиці, шакали, а також кажани. В останні роки зростає роль домашніх (собаки, коти) та сільськогосподарських і безпритульних тварин. Хвора (укушена) людина епідеміологічної небезпеки для оточуючих не становить.
Найбільш небезпечними є укуси в голову, обличчя, шию, верхні кінцівки. Коли рана кровоточить, то кров не слід зупиняти відразу: з нею може бути видалений небезпечний вірус. Період від зараження до перших проявів хвороби триває від 10 днів до 1 року, зазвичай 3-6 тижнів, і залежить від розміру травми, дози збудника, місця укусу (чим ближче до голови, тим коротший цей термін), від захищеності одягом та інших факторів.
Слід пам’ятати, що у слині тварини вірус сказу з’являється за 8-10 днів до розвитку ознак захворювання і виділяється з нею до загибелі тварини. Отже і здорова на вигляд тварина може бути небезпечною.
Тварину, що покусала людину, не забивають. Її ізолюють (тримають на прив’язі чи в ізольованому приміщенні) протягом 10-ти днів і встановлюють ветеринарний нагляд.
Початок захворювання у тварин частіше супроводжується різкою зміною поведінки, схильністю до нападу.
Захворювання сказом людини є наслідком пізнього звертання покусаних осіб за медичною допомогою, порушення режиму щеплень, або не завершення курсу антирабічного лікування.
У людини захворювання розпочинається з болю по ходу нервів у місці укусу, тошнотою, блюванням. Хворі втрачають сон, скаржаться на слабкість, серцебиття, почуття страху. Вони збуджені, починають уникати людей. Через 2-3 дні підвищується температура. Не дивлячись на спрагу, людина не в змозі випити води, виникає напад водобоязні: починається болісне скорочення м’язів, хворого охоплюють судоми. Смерть наступає у більшості випадків на 4-5 добу від початку захворювання. Єдина можливість уникнути смерті – проходження курсу антирабічного лікування.
Щорічно в Україні реєструється близько 100-110 тис осіб, які звертаються в лікувальні заклади за медичною допомогою з приводу укусів тваринами.
По місту Олександрії кількість осіб, які звернулися за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади з приводу укусів травин становила: в 2015 році – 232 особи, 2016 рік – 255 осіб, 2017 рік – 186 осіб, станом на 17.04.2018 р. – 53 особи.
Протягом 2015-2017 років в області серед людей випадки сказу не реєструвалися. За останні роки серед людей випадки сказу реєструвалися в 2014 та 2005 роках (1 випадок в Маловисківському районі 2 випадки в Новоукраїнському районі, відповідно). Проте, епізоотична ситуація по сказу погіршилася. У 2017 році по області лабораторно було підтверджено 68 випадків сказу серед тварин (21016 рік – 41 випадок) та оголошено 50 неблагополучних пунктів (2016 рік – 26) у 19 районах області.
По місту Олександрії у 2017 році лабораторно підтверджено 1 випадок сказу у безпритульної собаки, яка була відловлена в м/р Перемога, в 2018 році – 1 випадок сказу у домашнього кота. Постраждалі, укушені котом 5 осіб, на даний час проходять курс антирабічного лікування.Так 21.07.2018року за результатами дослідження патологічного /біологічного матеріалу №2504 виявлено антиген вірусу сказу встановлено захворювання на сказ м. Олександрії оголошено карантин з 23.07.2018 року
Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись наступних правил:
– утримуватися від контактів з дикими та безпритульними тваринами;
– щорічно робити щеплення проти сказу домашнім і сторожовим собакам;
– дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому паску та у намордниках;
– у разі отримання укусу, рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
– своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження);
– під час курсу антирабічних щеплень не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
– тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (звертатися до Державної лікарні ветеринарної медицини м. Олександрії – вул. Шевченка,60); – ветеринар оглядає тварину та встановлює за нею десятиденний нагляд (карантин));
– у випадку зміни поведінки «домашнього улюбленця» негайно звернутись до лікаря ветеринарної медицини, якщо тварина загинула, то її труп направляють на обстеження у лабораторію ветеринарної медицини.
Не легковажте своїм життям! Вчасно звертайтесь за медичною допомогою! Тільки при своєчасному застосуванні антирабічних препаратів і дотриманні режиму, призначеного лікарем на період щеплень, гарантований повний захист від захворювання на сказ!

На початок сторінки