Держслужба з питань безпечності харчових продуктів » Інформація для громадян »

Профілактика інфекційних захворювань, факторами передачі яких є вода

Літо – найбільш сприятлива пора для виникнення і розповсюдження кишкових інфекцій.
Кишкові інфекції — це група інфекцій, що викликає захворювання травного тракту. Підвищений ризик захворіти кишковими інфекціями в теплий період року пояснюється тим, що при високій температурі навколишнього середовища збудники кишкових інфекцій добре зберігаються та активно розмножуються. Зараження відбувається, як правило, при вживанні води та харчових продуктів, в яких знаходяться хвороботворні мікроорганізми або через забруднені руки, при недотриманні правил особистої гігієни.
Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Особливо часто вони спостерігаються у дітей, тому що у малят і захисні сили слабші, і гігієнічні навички ще недостатні.
До гострих кишкових інфекцій, факторами передачі яких є вода, відносяться насамперед, ротавірусний гастроентероколіт, дизентерія, черевний тиф, паратиф, холера, вірусний гепатит А, лептоспіроз та інші.
Перші ознаки гострих кишкових захворювань, які з’являються через декілька годин, або ж впродовж 2-3 діб з часу зараження є: слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури.
Щоб попередити зараження, необхідно дотримуватися наступних правил:
– для питних потреб та приготування їжі використовуйте воду з перевірених джерел водопостачання, кип’ячену або бутильовану питну воду;
– для купання та відпочинку вибирайте офіційно визначені місця масового відпочинку людей з пляжами, на яких проводиться моніторинг якості води поверхневих джерел, при купанні не ковтати воду;
– якщо ви зібрались відпочити на природі, візьміть з собою достатній запас бутильованої або кип’яченої води для миття рук, фруктів тощо;
– не вживайте продукти і напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з вичерпаними термінами зберігання;
– дотримуйтеся правил особистої гігієни, ретельно мийте руки з використанням мила чи дезінфікуючих засобів перед вживанням їжі, після користування громадським транспортом та після туалету.
У разі виявлення перших ознак кишкової інфекції необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне для здоров’я!

Корисна смакота, як не нашкодити здоров’ю

Традиційно сезон масового споживання баштанних культур припадає на серпень та вересень. У цей час продовольчі ринки та інші місця торгівлі рясніють соковитими кавунами та динями. Завдяки своїм смаковим та корисним властивостям, баштанні культури завжди користуються попитом.
Кавун не просто освіжає у спеку, а й містить багато корисних речовин. Так, фолієва кислота, якою багата ця ягода (вітамін В9), бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець – лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності – регулює формування нервових клітин ембріона, що вкрай важливо для його нормального розвитку. Окрім того, кавун сприяє звільненню застійної жовчі. Також кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину.
М`якоть дині, також, містить багато заліза, калію, кальцію, магнію, вітамінів групи В, С і А, каротин і пектини. Завдяки їм, диня є засобом профілактики серцево-судинних захворювань, знижує рівень холестерину в крові і запобігає розвитку атеросклерозу, заспокоює нервову систему, нормалізує роботу шлунку, а також виводить токсини.
Проте, як і інші овочі та фрукти, вирощені в умовах інтенсивного ведення сільського господарства, баштанні культури можуть бути не лише смачними і корисними, а й шкідливими для здоров’я. Тож природно, що майже всіх покупців цікавить питання: чи містять баштанні культури надлишкову кількість нітратів і, чи безпечно їх споживати?
Небезпека споживання продуктів харчування із завищеним вмістом нітратів полягає у тому, що нітрати під впливом кишкової мікрофлори відновлюються до нітритів, які призводять до розвитку гіпоксії та загальної інтоксикації. Важливо знати, що допустима добова доза нітратів становить 5 мг на 1 кг маси тіла. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, гранично допустимі концентрації нітратів у добовому раціоні харчових продуктів вміст нітратів не повинен перевищувати 450–500 мг/кг норми. Тож, маючи інформацію про вміст нітратів у продуктах харчування, можна розрахувати і масу порції для споживання.
Вміст нітратів у кавунах не повинен перевищувати 60 мг/кг, у динях – 90 мг/кг. Для порівняння, допустимі норми нітратів в овочах та зелені (мг/кг): цибуля жовта – 80; цибуля зелена – 800, морква – 400, солодкий перець – 200, петрушка, кріп – 1500, помідор тепличний – 300, капуста – 900, картопля – 250, буряк – 1400, редька – 1200, огірок тепличний – 400, кабачок – 400.
Щоб придбання якісну та безпечну продукцію, спеціалісти Держпродспоживслужби наполегливо рекомендують покупцям цікавитися результатами лабораторних досліджень щодо вмісту в баштанних культурах нітратів, залишків пестицидів тощо (експертний висновок, виданий лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи). У продавців, в обов’язковому порядку, повинні бути документи, що засвідчують якість та безпечність партії товару.
Існує декілька правил при купівлі баштанних, дотримання яких вбереже від отруєння ягодами:
1. На вимогу покупця продавець зобов’язаний показати експертний висновок лабораторії, у якому зазначена дата перевірки, прізвище реалізатора і вміст нітратів. Не ігноруйте цей документ! За умови, якщо купуєте баштанні не на ринку, а скажімо, в крамниці, вимагайте у продавця супутні документи на продукцію. У жодному разі не купуйте баштанні на стихійних ринках. Це можуть бути ті партії, які були недопущені до продажу на ринку через високий вміст нітратів.
2. Уважно огляньте ягоду, яку плануєте купувати. Якщо на ній є вм’ятини, відмовтеся від купівлі, навіть коли продавець скине ціну. Пам’ятайте, що лікування отруєння обійдеться вам значно дорожче.
3. У жодному разі не купуйте розрізані навпіл кавуни. Ви наражаєте себе на бактеріальне отруєння. А коли ці кавуни ще й накриті поліетиленовою плівкою, то маєте всі шанси отруїтися нітратами, оскільки під дією сонця і плівки утворюється паровий ефект, внаслідок якого рівень нітратів різко підвищується.
4. Аби обрати свіжий кавун, зверніть увагу на хвостик. Якщо він зеленкуватий, кавун зірваний порівняно недавно, а коли сухий, то ягода вже давно чекає на покупця. Спілість кавуна можна перевірити за допомогою плескання по ньому: дзвінкий звук свідчить про спілість, а глухий, то значить, що кавун не дозрів як годиться. Що ж до дині, то вона має бути пружною, без вм’ятин. Не обирайте м’який плід, бо в ньому вже почався процес бродіння. Також, бажано понюхати диню. Запах має бути ароматним, насиченим і приємним. Перезріла диня може пахнути зацукрованими фруктами.
5. Перед споживанням баштанних, їх обов’язково треба помити під проточною теплою водою.
6. Якщо цього року ви ще не смакували кавунами й динями, то бажано починати з однієї-двох скибочок на день, щоб організм адаптувався до їжі, від якої встиг відвикнути. Слід пам’ятати: кавуни та дині – окремі страви, тому їх необхідно вживати за дві години до, або через дві години після основного прийому їжі (поєднання кавуна та дині з іншими продуктами може перевантажити шлунок).
7. Коли їсте кавун і диню, не доїдайте до шкірки, залиште декілька сантиметрів м’якоті, бо саме в ній сконцентрований найбільший вміст нітратів.
8. Розрізані кавуни й дині можна зберігати не більше доби, навіть якщо вони знаходяться у холодильнику. Краще купити менший плід і родиною з’їсти його за один день.
Слід пам’ятати: кавун – окрема страва, тому його необхідно вживати за дві години до, або через дві години після основного прийому їжі (поєднання кавуна з іншими продуктами може перевантажити шлунок).

Вимоги до облаштування та утримання місць виїзної (виносної) торгівлі плодоовочевими культурами, в тому числі і баштанними

Правила приймання, зберігання, підготовки до продажу та продаж плодоовочевих культур, в тому числі і баштанних, регламентується Наказами Міністерства зовнішніх економічних зав’язків і торгівлі України від 08.07.1997 № 344 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією» та від 08.07.1996 № 369 «Про затвердження Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі».
Суб’єкт господарювання при організації роботи дрібнороздрібної мережі повинен керуватися та дотримуватися вимог Законів України «Про захист прав споживачів», «Про
споживчу кооперацію», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють торговельну діяльність.
Розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється суб’єктом господарювання відповідно до вимог Земельного кодексу України та законодавства про
благоустрій населених пунктів, планування та забудову територій, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру (п.16 наказу №369).
При здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, а також відомостей про суб’єкт господарювання, що організував торгівлю: для юридичної особи – найменування, місцезнаходження і номери телефону, для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я та по батькові, номер свідоцтва про державну реєстрацію і найменування органу, що здійснив таку реєстрацію (п.10 наказу №344, п.21 наказу №369).
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу плодоовочевої продукції на рівні, що відповідає санітарно-гігієнічним,
технологічним та протипожежним нормам, установленим для приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів (п.7 наказу №344).
Засоби вимірювальної техніки, що використовуються при продажу плодоовочевої продукції, повинні бути у справному стані, мати повірочне клеймо та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку (п.9 наказу №344, п.24 наказу №369).
Транспортні засоби для перевезення плодоовочевої продукції повинні бути чистими, кузов автомашини повинен мати спеціальне покриття, що легко піддається миттю та дезінфекції (п.10 наказу №344).
Всі працівники дрібнороздрібної торговельної мережі при оформленні на роботу обов’язково проходять інструктаж з питань охорони праці, протипожежної безпеки, санітарного мінімуму, додержання вимог нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування споживачів. Суб’єкт господарювання несе відповідальність за дотримання працівниками дрібнороздрібної торговельної мережі нормативних документів та актів щодо продажу товарів та торговельного обслуговування споживачів (п.9 наказу №369).
Працівники пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі, які безпосередньо здійснюють продаж продовольчих товарів, підлягають в установленому порядку обов’язковому систематичному медичному обстеженню, результати якого заносяться в їх особисті медичні книжки, що зберігаються на робочих місцях працівників. Особи, які не пройшли своєчасно чергове медичне обстеження, до роботи не допускаються (п.10 наказу №369). Працівники, що здійснюють транспортування і зберігання плодоовочевої продукції, також, підлягають обов’язковому медичному огляду. Кожен працівник повинен мати особисту медичну книжку. (п.11 наказу №344).
Працівники дрібнороздрібної торговельної мережі під час виконання своїх обов’язків повинні: бути охайно одягнені в формений чи санітарний одяг і головні убори; додержуватися правил особистої гігієни, тримати робоче місце, приміщення та навколишню територію в належному санітарному стані, не палити на робочому місці, бути з споживачами ввічливими; мати при собі паспорт, який пред’являється на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів (п.11 наказу №369).
Забороняється допускати в пункти дрібнороздрібної торговельної мережі сторонніх осіб за винятком представників органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів, які пред’явили службове посвідчення для проведення перевірки в межах компетенції, наданої їм законодавством (п.12 наказу №369).
Вся плодоовочева продукція, яка надходить до суб’єкта господарювання, повинна бути з відповідними супровідними документами: товарно-транспортними накладними, прибутково-видатковими накладними, приймальними актами та ін., документами, що засвідчують належну якість товарів, або штампами на супровідній документації про відповідність якості товарів вимогам нормативних документів (п.26 наказу №344, п.28 наказу №369).
В документах, що підтверджують належну якість свіжої плодоовочевої продукції, повинно бути вказано про відсутність в продукції нітратів, радіонуклідів і пестицидів вище норм, встановлених Міністерством охорони здоров’я (п.27 наказу №344).
Які документи повинні мати продавці? Документ про ветеринарно-санітарний контроль та експертний висновок, виданий лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи. Торгові мережі повинні мати протоколи лабораторних досліджень і товарно-транспортну накладну. Покупець має право просити показати перед покупкою товару вище зазначені документи.
Плодоовочева продукція, яка надходить до суб’єкта господарювання, повинна відповідати за якістю вимогам нормативних документів (п.30 наказу №344). Вміст нітратів у кавунах не повинен перевищувати 60 мг/кг, у динях – 90 мг/кг.
При реалізації кавунів не дозволяється їх продаж недозрілими і перезрілими. Для визначення зрілості кавунів при реалізації робиться надріз на кожному плоді. На вимогу споживача дозволяється продаж кавунів без надрізання (п.63 наказу №344). При цьому, ніж та всі поверхні мають бути продезинфіковані.

ОБЕРЕЖНО, СКАЗ!

Сказ (водобоязнь) – це особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, що вражає нервову систему.
Сказ упродовж тисячоліть залишається невиліковним і смертельним захворюванням. Хвороба реєструється на всіх континентах і в більшості країн світу.
Виділяється збудник захворювання тільки із слиною хворої тварини.
Джерелом збудника в довкіллі є дикі тварини, головним чином сімейства собачих – вовки, лисиці, шакали, а також кажани. В останні роки зростає роль домашніх (собаки, коти) та сільськогосподарських і безпритульних тварин. Хвора (укушена) людина епідеміологічної небезпеки для оточуючих не становить.
Найбільш небезпечними є укуси в голову, обличчя, шию, верхні кінцівки. Коли рана кровоточить, то кров не слід зупиняти відразу: з нею може бути видалений небезпечний вірус. Період від зараження до перших проявів хвороби триває від 10 днів до 1 року, зазвичай 3-6 тижнів, і залежить від розміру травми, дози збудника, місця укусу (чим ближче до голови, тим коротший цей термін), від захищеності одягом та інших факторів.
Слід пам’ятати, що у слині тварини вірус сказу з’являється за 8-10 днів до розвитку ознак захворювання і виділяється з нею до загибелі тварини. Отже і здорова на вигляд тварина може бути небезпечною.
Тварину, що покусала людину, не забивають. Її ізолюють (тримають на прив’язі чи в ізольованому приміщенні) протягом 10-ти днів і встановлюють ветеринарний нагляд.
Початок захворювання у тварин частіше супроводжується різкою зміною поведінки, схильністю до нападу.
Захворювання сказом людини є наслідком пізнього звертання покусаних осіб за медичною допомогою, порушення режиму щеплень, або не завершення курсу антирабічного лікування.
У людини захворювання розпочинається з болю по ходу нервів у місці укусу, тошнотою, блюванням. Хворі втрачають сон, скаржаться на слабкість, серцебиття, почуття страху. Вони збуджені, починають уникати людей. Через 2-3 дні підвищується температура. Не дивлячись на спрагу, людина не в змозі випити води, виникає напад водобоязні: починається болісне скорочення м’язів, хворого охоплюють судоми. Смерть наступає у більшості випадків на 4-5 добу від початку захворювання. Єдина можливість уникнути смерті – проходження курсу антирабічного лікування.
Щорічно в Україні реєструється близько 100-110 тис осіб, які звертаються в лікувальні заклади за медичною допомогою з приводу укусів тваринами.
По місту Олександрії кількість осіб, які звернулися за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади з приводу укусів травин становила: в 2015 році – 232 особи, 2016 рік – 255 осіб, 2017 рік – 186 осіб, станом на 17.04.2018 р. – 53 особи.
Протягом 2015-2017 років в області серед людей випадки сказу не реєструвалися. За останні роки серед людей випадки сказу реєструвалися в 2014 та 2005 роках (1 випадок в Маловисківському районі 2 випадки в Новоукраїнському районі, відповідно). Проте, епізоотична ситуація по сказу погіршилася. У 2017 році по області лабораторно було підтверджено 68 випадків сказу серед тварин (21016 рік – 41 випадок) та оголошено 50 неблагополучних пунктів (2016 рік – 26) у 19 районах області.
По місту Олександрії у 2017 році лабораторно підтверджено 1 випадок сказу у безпритульної собаки, яка була відловлена в м/р Перемога, в 2018 році – 1 випадок сказу у домашнього кота. Постраждалі, укушені котом 5 осіб, на даний час проходять курс антирабічного лікування.Так 21.07.2018року за результатами дослідження патологічного /біологічного матеріалу №2504 виявлено антиген вірусу сказу встановлено захворювання на сказ м. Олександрії оголошено карантин з 23.07.2018 року
Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись наступних правил:
– утримуватися від контактів з дикими та безпритульними тваринами;
– щорічно робити щеплення проти сказу домашнім і сторожовим собакам;
– дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому паску та у намордниках;
– у разі отримання укусу, рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
– своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження);
– під час курсу антирабічних щеплень не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
– тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (звертатися до Державної лікарні ветеринарної медицини м. Олександрії – вул. Шевченка,60); – ветеринар оглядає тварину та встановлює за нею десятиденний нагляд (карантин));
– у випадку зміни поведінки «домашнього улюбленця» негайно звернутись до лікаря ветеринарної медицини, якщо тварина загинула, то її труп направляють на обстеження у лабораторію ветеринарної медицини.
Не легковажте своїм життям! Вчасно звертайтесь за медичною допомогою! Тільки при своєчасному застосуванні антирабічних препаратів і дотриманні режиму, призначеного лікарем на період щеплень, гарантований повний захист від захворювання на сказ!

Стихійна торгівля – явище соціальне, бо існує не тільки в Олександрії, а й в інших містечках і містах України. Побороти стихійну вуличну торгівлю, як явище, надзвичайно складно, адже попит завжди породжує пропозицію, і допоки люди купуватимуть у вуличних торговців, доти існуватиме й стихійна торгівля. Наслідки існування стихійної торгівлі призводять, перш за все, до інфекційних захворювань людини. Купуючи із землі громадяни далеко не завжди усвідомлюють, яку небезпеку несе споживання придбаних продуктів на цих осередках, оскільки на їх думку, ця продукція завжди нижча за ціною, а на її безпечність увага не звертається. Разом з цим, покупці не звертають увагу на особисту гігієну продавця, а наслідки виявляються дуже плачевними (є ризик захворіти туберкульозом), бо стихійний продавець не має медичного огляду. Складність у вирішенні питань, пов’язаних із стихійною торгівлею полягає у тому, що переважна більшість продавців свідомо не бажають здійснювати торгівлю на санкціонованих ринках, оскільки необхідно сплачувати податки та перевіряти продукцію у ветеринарно-санітарній лабораторії, сплачуючи за ринкові послуги. Такий стан справ призводе , або може призвести до епідемії різноманітних кишкових або інших інфекційних захворювань (туберкульоз, сальмонельоз, ботулізм, вірусний гепатит А та інші захворювання).
Останнім часом в Україні збільшилась кількість випадків ботулізму та вірусного гепатиту А. Збудники ботулізму (Cl. botulinum) широко поширені в природі, їх особливі форми (спори) можуть тривалий час зберігатися в навколишньому середовищі.
Захворювання зазвичай розвивається, коли людина вживає їжу, що накопичила ботулотоксин, якій виділяє збудник. Найчастіше це продукти домашнього виготовлення − в’ялена, копчена або слабо просолена риба, ковбаса, шинка, м’ясні, рибні, овочеві, грибні консерви, отруєння дикорослими грибами. Накопичення ботулотоксину в продуктах харчування в цілому може не змінювати їхні смакові властивості, хоча іноді герметично закриті банки під дією збудника можуть здуватися (так званий бомбаж). Захворювання супроводжується розвитком м’язової слабкості у вигляді парезів, у тому числі, дихальної мускулатури, розладами зору, порушенням ковтання, зменшенням моторики кишечнику. Перенесене захворювання не супроводжується виробленням імунітету, можливі повторні захворювання. Головне у профілактиці захворювання − ретельне дотримання технології приготування копчень, солінь, консервованих продуктів, як в домашніх умовах, так і на підприємствах громадського харчування. Не слід купувати кров’яну і ліверну ковбасу, солену чи копчену рибу, буженину, шинку, консервовані гриби у випадкових осіб. М’ясо при цьому має бути нарізано шматками завтовшки не більше 2 см. Пам’ятайте, що навіть при сильному солінні зберігаються іноді умови для вироблення токсину, і, відповідно, зараження людини. Будьте дуже обережні, не вживайте вищезазначені продукти, особливо такі, що були зроблені в домашніх умовах. В разі виникнення погіршення самопочуття у перші часи або дні після їх вживання, терміново звертайтесь до лікаря!
Гепатит А (Хвороба Боткіна, Епідемічний гепатит) – гостре інфекційне захворювання, яке протікає із загальною інтоксикацією і переважно вражає печінку. Ще на початку двадцятого століття дана хвороба називалася катаральною жовтяницею, так як за припущеннями, вона розвивалася внаслідок закупорення слизом загальної жовчної протоки при запальних процесах, що проходять в дванадцятипалій кишці. Причини виникнення Гепатиту А Збудником Гепатиту А є фільтрувальний вірус, який знаходиться в змивах з носоглотки, крові і печінки, що виділяється з фекаліями і сечею. Даний вірус є заразливим виключно для людини і може бути виявлений тільки за допомогою електронного мікроскопа. Крім цього, фільтрувальний вірус в змозі зберігати свою життєздатність на руках, продуктах, предметах і в воді, протягом кількох тижнів; при кімнатній температурі або у висушеному стані – на протязі декількох місяців. Хвора людина є основним джерелом інфекції. Заразити інших людей вона може як з останніх днів інкубаційного періоду, так і протягом усього протікання хвороби, однак найбільш заразним вважається перший тиждень хвороби. Носії вірусу є дуже небезпечним джерелом поширення цього захворювання, оскільки по суті, будучи практично здоровими, вони не дотримуються елементарних заходів, здатних захистити від захворювання як членів їх сімей, так і людей навколо. Зараження Гепатитом А відбувається через їжу, заражену воду і контактно-побутовим шляхом. Насамперед, вірус потрапляє в харчові продукти з рук, забруднених при користуванні телефоном, виділеннями при відвідуванні туалету, поручнями трамвая, автобуса та інше. Найчастіше епідемічний гепатит спостерігається навесні, в ранні зимові та пізні осінні місяці. Тривалість інкубаційного періоду становить від двох до чотирнадцяти днів. Шприцева або прищеплювальна форма хвороби Боткіна вважається менш заразливою, відрізняється більш тривалим перебігом інкубаційного періоду (від трьох до одинадцяти місяців ) і може зустрічатися протягом усього року. Не виключається передача інфекції від зараженої матері плоду. При зараженні через рот, вірус Гепатиту А потрапляє в ШКТ, а при ін’єкційній формі – в лімфу або кров і в обох випадках він досягає печінки, починаючи в ній розмножуватися. Епідемічний гепатит викликає дегенеративні і запальні зміни з порушенням цілісності жовчних капілярів і розпадом печінкових клітин, внаслідок чого жовч спочатку потрапляє в течу лімфи, а потім і в кров’яне русло. Практично одночасно з печінкою уражається ендокринна і нервова системи, жовчний міхур і ретикуло-ендотеліальна тканина селезінки. Іноді, у зв’язку з тим, що в кров всмоктуються елементи розпаду печінкових клітин (білки), можливі різні алергічні реакції. Симптоми і ознаки Гепатиту А. За своїм клінічним перебігом, Гепатит А підрозділяється на три стадії: продромальна (перед жовтянична), жовтянична і стадія одужання. Перед жовтяничний період найчастіше починається гарячково – диспепсичним синдромом. Пацієнти скаржаться на зниження апетиту, розбитість, загальне нездужання, болі в області печінки, нудоту і блювоту, відрижку. Нерідко спостерігається підвищення загальної температури тіла до 37-38.5 С. За своєю тривалістю, перед жовтяничний період коливається від декількох днів до двох – трьох тижнів. Період розпалу хвороби, або жовтяничний період, настає досить швидко. Після настання більш менш виразного поліпшення загального стану, досить раптово виникає жовтяниця. Насамперед, відзначається жовтушність склери, потім м’якого і твердого неба, шкіри обличчя і тулуба, а трохи пізніше і кінцівок. Найчастіше, свого повного розвитку жовтяниця досягає на четвертий – сьомий день. У хворих розвиваються головні болі, адинамія, спостерігається свербіж шкіри, безсоння, з’являється дратівливість. Пульс стає рідкісним, артеріальний тиск знижується. Одночасно з цим збільшується печінка, досить часто схильна до збільшення селезінка. Сеча стає темною внаслідок того, що з нею у вигляді уробіліну починає частково виділятися білірубін, що затримується в крові. Кал ж навпаки, знебарвлюється внаслідок того, що досить мало білірубіну потрапляє в кишечник. За статистичними даними, середня тривалість жовтяниці два – три тижні, проте нерідко вона затягується до двох – трьох місяців. Хворий формально вважається видужалим після нормалізації розмірів селезінки і печінки, зникнення жовтяниці, при загальному задовільному стані і при припиненні диспепсичних скарг. Однак, не дивлячись на зовнішнє одужання, після виписки зі стаціонару, кожен хворий повинен перебувати під поліклінічним спостереженням. Хвороба Боткіна за своїм перебігом може бути легкою, середньої тяжкості і важкою. При легкій (амбулаторній) формі Гепатиту А, жовтяниця може практично не відбиватися на загальному самопочутті хворого і бути дуже короткочасною (два – три дні). Зафіксовані випадки, коли гострий епідемічний гепатит протікає взагалі без жовтяниці. У таких випадках для діагностики даного захворювання використовують визначення активності ферменту альдолази (його активність збільшується до семи разів). При важкій формі епідемічного гепатиту, спостерігаються розлади нервово – психічної сфери: у пацієнтів відзначається сонливість і загальмованість. Жовтушні прояви дуже інтенсивні, на шкірі з’являються петехії, відзначається розширення меж серця, ослаблення серцевих тонів і тахікардія. При злоякісній формі Гепатиту А, яка ще носить назву дистрофія печінки, спостерігається масивний дифузний некроз печінки в поєднанні з прогресуючою загибеллю паренхіми. Дана форма характеризується жовтяницею, швидким зменшенням печінки, кровоточивістю, лихоманкою, наростаючою печінковою недостатністю і важким загальним станом з низкою симптомів, які вказують на наявність глибоких змін з боку ЦНС. У кінцевому підсумку все це може призвести до розвитку печінкової коми. Темпи розвитку і момент виникнення токсичної дистрофії печінки бувають різні. У деяких випадках, у хворих вже після появи жовтяниці спостерігається симптоматика недостатності печінки і захворювання приймає дуже грізну стрімку течію, приводячи до летального випадку вже через кілька днів. Однак у більшості випадків, дистрофія печінки розвивається не такими швидкими темпами. Через кілька тижнів, після як би успішного протікання хвороби Боткіна, настає печінкова недостатність. Ознаками даної патології є: нудота, блювота (частіше повторна), завзята анорексія, млявість, наростаюча загальна слабкість, безсоння вночі і сонливість вдень, апатія. До цього істотно збільшена печінка, починає швидко зменшуватися, її край робиться м’яким, а область печінкової тупості зменшується. Досить часто з рота з’являється специфічний солодкуватий запах. Для описуваної картини найбільш характерним є наростання мозкових явищ (тремор, підвищення сухожильних рефлексів, збудження). Протягом наступних двох – трьох днів, хворий впадає в несвідомий стан, який потім переходить в кому.
Олександрійське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області попереджає про наслідки від придбання продуктів харчування сумнівної якості у сумнівних продавців на осередках стихійної торгівлі! Шановні мешканці у споживача продукції завжди є право вибору, тому не підтримуйте фінансово цих продавців, бо у разі, захворювання Ви зможете пред’явити претензії тільки лише самому собі.

З 1 ЧЕРВНЯ 2018 РОКУ ВВОДИТЬСЯ НОВА ФОРМА ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО ПАСПОРТА ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН ПРИ ЇХ ПЕРЕМІЩЕННІ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ

Для супроводження домашніх тварин при їх переміщенні за межі території нашої держави з 01.06.2018 до уваги будуть братись лише ветеринарно-санітарні паспорти встановленого зразка, зміст яких розміщено зокрема на сайті Верховної Ради України за посиланням http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1381-17/print1487077616812867 .
Інформацію про це розміщено на сайті Держпродспоживслужби.
Підставою для оформлення ветеринарно-санітарного паспорта є:
1) клінічний огляд тварини;
2) наявність відповідних діагностичних, профілактично-лікувальних обробок (дегельмінтизації), включаючи дослідження і щеплення (сказ та інші інфекційні хвороби в залежності від виду тварини).
Видача ветеринарно-санітарного паспорта на тварину передбачена Законом України «Про ветеринарну медицину» та входить до переліку платних адміністративних послуг, які надаються Держпродспоживслужбою, органами та установами, що належать до сфери її управління, тобто лише державними установами ветеринарної медицини, зокрема державними лікарнями ветеринарної медицини (району, міста, області). Розмір плати за їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року № 641 та складає 51 грн 29 коп.
Видача ветеринарно-санітарного паспорта невстановленого зразка установами, не уповноваженими на їх видачу, була підставою для численних запитів інших контролюючих служб, які призводять до проведення відповідних розслідувань.
Підстави для відмови у видачі ветеринарно-санітарного паспорту визначені частиною сьомою статті 32 Закону України «Про ветеринарну медицину» та передбачають:
1) недотримання ветеринарно-санітарних заходів, передбачених законодавством; ускладнення епізоотичної ситуації на відповідній території, потужності (об’єкті);
2) неможливість безпосереднього огляду об’єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;
3) відсутність документального підтвердження епізоотичного благополуччя місцевості походження та ветеринарно-санітарного стану об’єктів; відсутність необхідної ветеринарної обробки тварин, їх карантинування, відповідних досліджень та/або експертного висновку.
Ветеринарно-санітарний паспорт на тварину дійсний до моменту її смерті.
Тимчасово в обігу одночасно перебуватимуть ветеринарно-санітарні паспорти домашніх тварин для переміщення за межі України встановленого і не встановленого зразків
Про це повідомляється на сайті Держпродспоживслужби.
Держпродспоживслужба здійснила необхідну організаційну роботу щодо забезпечення централізованого виготовлення бланків ветеринарно-санітарних паспортів (ВСП) встановленого зразка, йдеться в повідомленні.
До повного забезпечення державних установ ВСП встановленого зразка в обігу одночасно перебуватимуть обидва паспорти – встановленого і не встановленого зразків.
При видачі ветеринарних документів (довідок, свідоцтв, сертифікатів) на переміщення домашніх тварин будуть враховуватись дані ветеринарно-санітарних обробок тварин, відповідних досліджень, щеплень та/або експертних висновків наданих заявником, у тому числі зазначених у не встановленій формі ветеринарно-санітарного паспорта, за умови, що строк їх дії на момент звернення фізичної особи до уповноваженої установи не вичерпаний.
Не переносяться дані ветеринарно-санітарного паспорта не встановленого зразка, що стосуються ветеринарних обробок, лабораторних досліджень та щеплень тварин до ВСП встановленого зразка, проте враховуються при видачі ветеринарних документів.
Наповнення ВСП встановленого зразка новими відомостями про ветеринарні обробки тварин, лабораторні дослідження сироватки крові на наявність антитіл до збудника сказу тощо здійснюється після закінчення строків обробок та досліджень, зазначених у ветеринарно-санітарному паспорті не встановленого зразка.
Про закінчення перехідного періоду Держпродспоживслужба інформуватиме завчасно.

ОБЕРЕЖНО, СКАЗ!

Сказ (водобоязнь) – це особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, що вражає нервову систему.
Сказ упродовж тисячоліть залишається невиліковним і смертельним захворюванням. Хвороба реєструється на всіх континентах і в більшості країн світу.
Виділяється збудник захворювання тільки із слиною хворої тварини.
Джерелом збудника в довкіллі є дикі тварини, головним чином сімейства собачих – вовки, лисиці, шакали, а також кажани. В останні роки зростає роль домашніх (собаки, коти) та сільськогосподарських і безпритульних тварин. Хвора (укушена) людина епідеміологічної небезпеки для оточуючих не становить.
Найбільш небезпечними є укуси в голову, обличчя, шию, верхні кінцівки. Коли рана кровоточить, то кров не слід зупиняти відразу: з нею може бути видалений небезпечний вірус. Період від зараження до перших проявів хвороби триває від 10 днів до 1 року, зазвичай 3-6 тижнів, і залежить від розміру травми, дози збудника, місця укусу (чим ближче до голови, тим коротший цей термін), від захищеності одягом та інших факторів.
Слід пам’ятати, що у слині тварини вірус сказу з’являється за 8-10 днів до розвитку ознак захворювання і виділяється з нею до загибелі тварини. Отже і здорова на вигляд тварина може бути небезпечною.
Тварину, що покусала людину, не забивають. Її ізолюють (тримають на прив’язі чи в ізольованому приміщенні) протягом 10-ти днів і встановлюють ветеринарний нагляд.
Початок захворювання у тварин частіше супроводжується різкою зміною поведінки, схильністю до нападу.
Захворювання сказом людини є наслідком пізнього звертання покусаних осіб за медичною допомогою, порушення режиму щеплень, або не завершення курсу антирабічного лікування.
У людини захворювання розпочинається з болю по ходу нервів у місці укусу, тошнотою, блюванням. Хворі втрачають сон, скаржаться на слабкість, серцебиття, почуття страху. Вони збуджені, починають уникати людей. Через 2-3 дні підвищується температура. Не дивлячись на спрагу, людина не в змозі випити води, виникає напад водобоязні: починається болісне скорочення м’язів, хворого охоплюють судоми. Смерть наступає у більшості випадків на 4-5 добу від початку захворювання. Єдина можливість уникнути смерті – проходження курсу антирабічного лікування.
Щорічно в Україні реєструється близько 100-110 тис осіб, які звертаються в лікувальні заклади за медичною допомогою з приводу укусів тваринами.
По місту Олександрії кількість осіб, які звернулися за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади з приводу укусів травин становила: в 2015 році – 232 особи, 2016 рік – 255 осіб, 2017 рік – 186 осіб, станом на 17.04.2018 р. – 53 особи.
Протягом 2015-2017 років в області серед людей випадки сказу не реєструвалися. За останні роки серед людей випадки сказу реєструвалися в 2014 та 2005 роках (1 випадок в Маловисківському районі 2 випадки в Новоукраїнському районі, відповідно). Проте, епізоотична ситуація по сказу погіршилася. У 2017 році по області лабораторно було підтверджено 68 випадків сказу серед тварин (21016 рік – 41 випадок) та оголошено 50 неблагополучних пунктів (2016 рік – 26) у 19 районах області.
По місту Олександрії у 2017 році лабораторно підтверджено 1 випадок сказу у безпритульної собаки, яка була відловлена в м/р Перемога, в 2018 році – 1 випадок сказу у домашнього кота. Постраждалі, укушені котом 5 осіб, на даний час проходять курс антирабічного лікування.
Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись наступних правил:
– утримуватися від контактів з дикими та безпритульними тваринами;
– щорічно робити щеплення проти сказу домашнім і сторожовим собакам;
– дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому паску та у намордниках;
– у разі отримання укусу, рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
– своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження);
– під час курсу антирабічних щеплень не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
– тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (звертатися до Державної лікарні ветеринарної медицини м. Олександрії – вул. Шевченка,60); – ветеринар оглядає тварину та встановлює за нею десятиденний нагляд (карантин));
– у випадку зміни поведінки «домашнього улюбленця» негайно звернутись до лікаря ветеринарної медицини, якщо тварина загинула, то її труп направляють на обстеження у лабораторію ветеринарної медицини.
Не легковажте своїм життям! Вчасно звертайтесь за медичною допомогою! Тільки при своєчасному застосуванні антирабічних препаратів і дотриманні режиму, призначеного лікарем на період щеплень, гарантований повний захист від захворювання на сказ!

ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ А, ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ

Вірусний гепатит А – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, яке супроводжується інтоксикацією та переважним ураженням печінки і травного тракту. У народі захворювання ще називають хворобою брудних рук, жовтяницею та хворобою Боткіна.
Джерелом інфекції є хвора людина, як з жовтушними (типовими) так і безжовтушними (атиповими) формами захворювання.
Механізм зараження – фекально-оральний (вірус гепатиту А виділяється в навколишнє середовище із фекаліями хворого, а зараження відбувається через рот).
Основні шляхи передачі інфекції – контактно-побутовий, харчовий та водний. Зараження відбувається після контакту з хворим через предмети побуту та брудні руки, при недотриманні правил особистої гігієни, через воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворої людини.
Вірус гепатиту А стійкий: може зберігатися у зовнішньому середовищі при температурі +40С протягом кількох місяців, при температурі мінус 200С – кілька років, протягом декількох тижнів – при кімнатній температурі; при кип’ятінні вірус гине (інактивується) через 5 хвилин; при ультрафіолетовому опроміненні – через 60 секунд. Збудник може деякий час, 30 хвилин і більше, зберігати життєздатність у хлорованій воді водогону.
Для вірусного гепатиту А характерні періодичні та циклічні підйоми захворюваності кожні 8–10 років, між класичними циклічними підйомами спостерігається періодичне підвищення показників захворюваності через 4–5 років.
За даними всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно, у світі реєструється до 10 млн випадків захворювань на вірусний гепатит А. В Україні загальний показник захворюваності населення на вірусний гепатит А перевищує показник захворюваності в західно-європейських країнах у 10 – 25 разів.
Протягом 2017 року в Україні зареєстровано 164 спалахи гострих кишкових інфекційних захворювань, із них 29 (17,7%) викликані вірусами гепатиту А (2016 рік – 21 спалах вірусного гепатиту А). Спалахи, у більшості випадків, були пов’язані з об’єктами, які мають важливе соціальне значення, зокрема: дитячими навчальними закладами, закладами оздоровлення та відпочинку для дітей, об’єктами водопостачання, закладами громадського харчування, тощо. У Кіровоградській області спалахи вірусного гепатиту А не реєструвалися.
Період від зараження до перших ознак хвороби (інкубаційний період) становить від 7 до 50 днів (в середньому 15-45 днів). У більшості випадків хвороба починається гостро, з підвищенням температури тіла до +38,50С протягом перших 2-3 днів. Хвора людина відчуває загальну слабкість, погіршення апетиту, нудоту, іноді характерна блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер’ї. На третій день захворювання сеча набуває темного забарвлення (кольору міцного пива). Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.
Високий рівень захворюваності пов’язаний із низькою культурою населення, незадовільним санітарним станом каналізаційних очисних споруд, порушенням санітарних вимог на підприємствах торгівлі, громадського харчування і в навчальних закладах, а також з інтенсифікацією забруднення довкілля й екологічною незахищеністю ґрунтових вод, якими користується основна маса населення (децентралізовані джерела водопостачання).
Специфічна профілактика гепатиту А (використання вакцин) набуває надзвичайної актуальності. Це єдиний надійний захист від захворювання. Вакцинація від цього захворювання не є обов’язковою, а віднесена до рекомендованих щеплень, які проводять наступним групам населення: персонал установ громадського харчування та підприємств харчової промисловості, який бере участь у приготуванні (виробництві), транспортуванні та реалізації продуктів харчування; військовослужбовці, співробітники МВС України, пожежники, персонал служб спеціального призначення, персонал з обслуговування водоочисних споруд, водопровідних мереж, з обслуговування каналізаційних систем; особи, які беруть участь у миротворчих заходах, наданні гуманітарної допомоги тощо; особи, які вживають наркотичні речовини внутрішньовенно, ВІЛ-інфіковані; особи, що проживають в ендемічних регіонах щодо гепатиту А; особи, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю щодо гепатиту А; особи, які спілкувалися з хворим на гепатит А в осередках інфекції.
Щоб уникнути захворювання рекомендовано:
▪ регулярно мити руки;
▪ вживати доброякісну питну воду, що подається водопровідними джерелами централізованого та нецентралізованого водопостачання;
▪ воду з нецентралізованих джерел (колодязів, копанок тощо) перед вживанням кип’ятити;
▪ не використовувати воду із сумнівних джерел;
▪ не вживати продукти, придбані на стихійних ринках;
▪ перед вживанням ретельно мити овочі та фрукти;
▪ дотримуватись технологічного (температурного) режиму приготування їжі.
Власникам децентралізованих джерел водопостачання (громадські колодязі та індивідуальні колодязі в приватних домоволодіннях) – дотримуватись вимог санітарного законодавства при їх облаштуванні та утриманні, а саме:
▪ колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами;
▪ індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків тощо. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об’єм вигребу розраховується виходячи з чисельності мешканців, що ним користується. Очищення вигребу проводиться по мірі його заповнення. Розміщення рідких відходів з вигребів на території приватних домоволодінь, а також використання їх в якості добрива в сільському господарстві забороняється.);
▪ стінки колодязів повинні бути щільними, такими, що добре ізолюють колодязь від проникнення поверхневих стоків (дощові і талі води); дно колодязя слід вкривати фільтруючим шаром гравію (щебеню) товщиною 20-30см;
▪ колодязь має мати «замок» із добре утрамбованої глини, кришку, навіс, коловорот з відром загального користування, лавку для відер (не дозволяється набирати воду з громадського колодязя відрами, які населення приносить з дому);
▪ не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання та намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та обладнання. Після кожного ремонту або чищення колодязя необхідно проводити його дезінфекцію;
▪ у тому разі, коли після чищення та дезінфекції колодязя безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється; на колодязі слід вивісити інформаційну табличку «Вода для пиття не придатна» і провести повторні чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем їх ефективності.

До уваги суб’єктів господарювання!

Набули чинності зміни до законодавства, відповідно до яких змінено порядок проведення державної реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів. (Зміни до статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).
Звертаємо Вашу увагу на те, що при заповненні заяви про державну реєстрацію потужності необхідно надавати додаткову інформацію, передбачену новою редакцією статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Зразки документів

На початок сторінки