Культура і мистецтво » ПК «Олександрійський театр» »

ПК «Олександрійський театр»

У мальовничому куточку Олександрії, неподалік від історичного місця його заснування, де річка Березівка впадає в річку Інгулець, стоїть прекрасна архітектурна споруда Палац культури «Олександрійський театр».
Про історію театрального життя в повітовому місті Олександрії Херсонської губернії одним із перших написав автор під псевдонімом «Новий» на сторінках місцевого часопису «Александрійскій Театральный Листокъ», який виходив в м.Олександрії у 1911 році. Сучасникам важко уявити, що на місці оновленого ПК «Олександрійський театр» наприкінці 70-х – початку 80-х років ХІХ століття знаходилося довге дерев’яне приміщення, більше схоже на конюшню чим театр, власником якого був Штейнберг. Декорації першого театру були самими примітивними, як за часів Шекспіра, коли на сцені ставився стовпчик з надписом на дощечці, що це «палац», а це «ліс». Але не зважаючи на примітивність приміщення і декорацій у ті роки на сцені олександрійського театру грали найкращі артисти, які на початку ХХ ст. вже прикрашали сцени імператорських та найкращих провінційних театрів того часу. Автор «Новий», у своїх дописах пригадував прізвища акторів, які побували в Олександрії наприкінці ХІХ століття: Савіна, Стрельська, Рощин, Южин, Петіп, Дальський, Мурський, Горєв, Самойлов-Мічурін. Про аматорське театральне життя того часу в Олександрії він писав: «А аматорські спектаклі того часу? Нинішнім любителям і не снилася така блискуча гра і такі колосальні збори, що збирали колишні любителі. На вистави збирався буквально весь повіт, щоб помилуватися грою пані Кефали, пана Кефали, Протопопова, Касьянова, Зерваницького, Фотинського та ін.» У цей період олександрійський театр ще не мав своїх сезонних труп, але до Олександрії завжди приїжджали на декілька вистав найкращі трупи того часу. Про кінець вісімдесятих років ХІХ століття автор відмічав, що у нашому краї відбувався розквіт українського театру. Постійними гостями Олександрії у цей період був Кропивницький М.Л. із своєю театральною трупою, до якої входили корифеї українського театру: Заньковецька, Затиркевич-Карпинська, Саксаганський, Садовський, Карпенко-Карий та Карпенко-Лучицький. “Вони перші навчили нас любити рідний край і були родоначальниками численних сучасних українських труп” («Александрійскій Театральный Листокъ»№ 1, С. 3-4).
Завдячуючи тому ж автору відомі прізвища режисерів та театралів, які із своїми трупами відвідали Олександрію за період 90-х років ХІХ ст., представивши на огляд олександрійським любителям театру найкращі зразки драматичних п’єс класиків та авторів того часу. Це театральні трупи Журіна, Самаріна, Черепанова, Лєнского, Гламо-Мещерської, Яблочкіної, Строєва-Сокольського. Як зазначав автор, у другій половині 90-х років ХІХ століття, відбувся розквіт оперетки. Трупи Шалькрета, Родон, Левицького, Ліанова вперше представили на огляд олександрійців веселу оперету і комічну оперу і навчили щиро сміятися над походеньками «Циганського Барона», рогатого Менелая і захоплюватися красунею «Маскот».
На початку 90-х років ХІХ ст. власником приміщення театру став Цивчинський А. І., який розвалив старе приміщення театру і збудував нове. Як зазначає автор «Новий», будівництво проходило без конкретного архітектурного проекту і плану, без залучення інженера «на глаз». З вище зазначених причин приміщення театру мало багато недоліків: мала і неглибока сцена, зовсім відсутнє фойє, амфітеатр і бель – поверх дуже підняті над бенуаром, через що було дуже тісно і душно… Але незважаючи на всі недоліки, новий театр суттєво відрізнявся від попереднього.
У 1902 році театр перейшов у власність купця Чибісова Є. П., завдячуючи якому кардинально перетворився. Станом на 1911 рік олександрійський театр вважався одним із найкращих провінційних театрів. Чибісов замінив керосинове освітлення спочатку на газове, а в 1906 році – на електричне. Старі декорації сцени замінені на нові і проведена нова декорація театрального залу. Дослідники історії олександрійського театру Кохан А.І. та Біланюк Ю.Ф. у книзі «Театральна Олександрія» вказують на спогади Б.С. Александровського, який зазначав, що до перебудови театру в Олександрії причетні архітектори, що будували Одеський оперний театр. Документальних підтверджень цієї інформації поки не віднайдено.

Однією з перших труп, які протягом двох місяців виступали у новому театрі було Харківське драматичне товариство, у числі якого були актори, які в 1911 році прикрашали трупи Московських Художнього та Незлобинського театрів: Ліліна, Неронова, Васильєва.
У тому ж 1911 році на сцені олександрійського театру виступали українські трупи під керівництвом В. Л. Оршанова, В.Л.Донченка, М.Б.Дукельського, пересувний театр П. П. Гайдебурова. Саме в Олександрійському театрі під час гастролей першого загальнодоступного пересувного театру із СПб Гнат Юра познайомився з режисером цього театру Павлом Гайдебуровим та його дружиною актрисою Надією Скарською. У період 1911-1912 року Гнат Юра відбував службу в Олександрії в якості писаря «повітового військового начальника».
«15 травня 1912 року в міському театрі відбулася вистава драматичного гуртка під керівництвом Гната Юри п’єси Я. Годіна «Два начала». Героя п’єси винахідника Бенціона грав Гнат Юра. Його яскрава, свіжа насичена різними барвами талановита гра мала великий успіх. Олександрійці, особливо інтелігенція, студенти, дуже любили Гната і називали його «військовий артист»… В Олександрії Гнат Юра познайомився з юним Дмитром Чижевським, бував у нього вдома».
«У 1916 році до Олександрії на гастролі приїздить «Українське товариство акторів «Сурма», режисером якого був брат Гната Юри – Терентій Юра, згодом народний артист УРСР. У буремному 1917 році в «Сурму» вступають олександрійські аматори М.Гаєвський, Я. Возсіян, Л. Білоцерківський, Л. Чернов, І. Набатов (Туровський)…Деякий час художником театру працював Борис Йогансон»… «Театр був для міста не лише вогнищем культури, а й місцем важливих політичних та громадських подій. Тут відбувалися земські зїзди, наради, збори..».
Будівля закладу загальною площею 1799м2 оголошена об’єктом культурної спадщини за категорією пам’ятки місцевого значення, оновлена концертна зала має 470 глядацьких місця.

З 2000 року заклад переданий у фонд комунального майна міста, підпорядкований управлінню культури і туризму Олександрійської міської ради як міський Палац культури.
У період 2016 – 2017 років була проведена зовнішня реставрація будівлі, перекрито дах, замінені вікна та двері, відреставровано паркан. З 2018 року проводиться внутрішня реконструкція будівлі, змінені форми балконів та оздоблення залу.

У 2021 році Рішенням Олександрійськоїх мської ради закладу повернена історична назва – Палац культури «Олександрійський театр».

У ПК «Олександрійський театр» працюють чотири «народних» колективи та два «зразкових», які відомі не тільки в місті, області, країні, а й за її межами. Це: народний аматорський хор «Веселка», керівник К. Скляр; народний ансамбль танцю «Віночок», керівник Н. Баннік; народний вокальний ансамбль «Перлина», керівник В. Кулик; народний аматорський оркестр народних інструментів «Камертон», керівник заслужений працівник культури України М. Кузів; зразковий театр танцю «Вуличний балет», керівник Т. Ребер, зразковий хореографічний колектив «АвантюриН», керівник Н. Козинець. Всі колективи є лауреатами міжнародних, всеукраїнських, обласних фестивалів та конкурсів. Також, у закладі працюють як дитячі так і дорослі аматорські колективи, гуртки та любительські об’єднання за різними жанрами.

Жодне свято, що відбувається у місті, не проводиться без участі творчих колективів та працівників Палацу культури «Олександрійський театр»
Адреса Палацу культури «Олександрійський театр»: Вул. 6-го грудня, 2 м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000
e-mail: Palatzkulturi.ukr.net

Історична довідка на основі фондових музейних матеріалів: «Александрійскій Театральный Листокъ». – Олександрія, 1911 р. Кохан А.І., Біланюк Ю.Ф. Театральна Олександрія. – Олександрія, 2002 р.

На початок сторінки