Після закінчення контракту військовослужбовець 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України Едуард Васильович Колєснік не мав бажання повертатися на попереднє місце роботи. Тому й звернувся до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості по допомогу в пошуку роботи.
А про те, як почалася співпраця сорокашестирічного Едуарда Васильовича та міськрайонного центру зайнятості ви прочитаєте дещо пізніше. А зараз познайомимось ближче із головним героєм нашої розповіді, людиною від історії якого фахівці центру зайнятості не стримували емоцій.
А народився Едуард у селі Головківці Олександрійського району, після закінчення місцевої школи – строкова військова служба, потім вступив до Олександрійського ПТУ №13 де здобув професію машиніста екскаватора.
Після завершення навчання трудився на підприємствах району, але рідна батьківська хата повернула сина додому. Понад 15 років Едуард працював слюсарем з ремонту колісних транспортних засобів на ТОВ «Украгроком». У селі зустрів своє кохання, а з дружиною разом подарували світ двом красуням донечкам.
Та 2014 рік вніс свої корективи у молоде подружнє життя. На підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» Едуарда Васильовича було мобілізовано до Донецького прикордонного загону. Як не вмовляла дружина залишитися, чоловік твердо вирішив іти боронити нашу державу від агресора. Там, вдалечині від дому, на Кримському рубежі Едуард разом зі своїми побратимами не ступив кроку назад навіть потрапляючи у ворожі засідки, не дав ворогу йти далі нашою землею.
Через рік Едуард повернувся додому, попрацював певний час стропальником, виконував ремонтно-будівельні роботи за договором цивільно-правового характеру, та спогади про військову службу не давали спокою. І вже у 2017 році був прийнятий на військову службу за контрактом у 34-й окремий мотопіхотний батальйон 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ.
Контракт закінчився, а мирне життя Едуарда розпочалось. Раділи поруч дві вже дорослі донечки, що тато вдома і більше нікуди не піде, але в Едуарда були інші думки, які стосувалися подальшого життя та роботи. Враховуючи свою активну життєву позицію та світобачення, наприкінці минулого року звернувся до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості.
З перших днів перебування на обліку Едуард Васильович почав співпрацювати зі своїм кар’єрним радником, охоче відвідував запропоновані семінари, складав плани самопошуку роботи, мав зустрічі на підприємствах, де сподівався знайти роботу. Проте вакансій, які б задовольняли Едуарда, не було. Та час лікує і виправляє помилки. Після декількох невдалих спроб працевлаштування робота для нього все ж знайшлася. Едуард Васильович працевлаштувався до приватного підприємства «Еліт Бізнес Консалтинг» на посаду контролера на контрольно-пропускному пункті.
Зізнається: «Після армії влитись у шалений ритм нової роботи було нелегко. Але підтримка дружини, дітей, близьких і друзів допомагала мені зібратись і працювати краще. Я задоволений своєю роботою і вдячний фахівцям центру зайнятості за допомогу. А всім іншим бажаю не втрачати можливостей, шукати і знаходити те, що краще у вас виходить. І тоді буде і успіх, і здоров’я, і мирне небо», – зауважив Едуард Васильович.
Останні новини
Оголошення