27 листопада українці вшановують пам’ять своїх співвітчизників, які пішли з життя внаслідок Голодомору 1932-1933 років та масового голоду 1921-1923 і 1946-1947 років.
В Олександрії з нагоди цієї скорботної дати біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів та політичних репресій по вулиці Братській відбулася літературно-музична композиція «Голодомор – біль душі і пам’ять серця».
Вшанувати пам’ять жертв Голодомору та приєднатися до акції «Запали свічку пам’яті» прийшли заступники міського голови Ірина Чемерис, Юрій Шклярук, депутати, представники виконавчих органів, громадських організацій, Олександрійської єпархії УПЦ, військовослужбовці, учнівська і студентська молодь, жителі міста різних поколінь.
Ведучі згадали ті трагічні і болісні події. Найвідоміший і визнаний на міжнародному рівні масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод 1932–1933 років, викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами, розрахований на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
За різними даними дослідників голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів чоловік, із них близько 3 мільйонів – діти.
Не обійшла біда і наше місто. На початку тридцятих років, а особливо у 1933 році, в Олександрійському районі смертність була катастрофічною: 1931 рік – 693 особи, 1932 рік – 883, 1933 рік – 1358. У цей час в місті Олександрії померло 1579 людей лише за один рік. Це і є жнива скорботи у олександрійському вимірі. Такі ж приблизно показники дає і Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, де частина видання присвячена Олександрії та Олександрійському району.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих від Голодомору, а отець Сергій Яровий провів поминальну службу за померлими.
Олександрійці запалили свічки та поклали колоски до знаку, як спомин про загублені душі невинних людей.
Більше фото за посиланням:
https://www.facebook.com/olexrada.kr/photos/pcb.304325891562045/304323371562297/