Олександрійський міськрайонний центр зайнятості »

За якою формою мають звітувати роботодавці з питань застосування праці осіб з інвалідністю?

30.12.2021, 11:29

Відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” та Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (із змінами), роботодавці, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, зобов’язані щороку (до 01 березня року, наступного за звітним) подавати звітність про зайнятість осіб з інвалідністю до відділень Фонду соціального захисту інвалідів.
Звітність має подаватися за формою №10-ПОІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 20__ рік”, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 №591 (набрав чинності з 27.10.2020). Порядок подання звітності регламентується інструкцією, затвердженою вказаним наказом і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.10.2020 за №1007/35290.
У звіті відображається інформація про середньооблікову кількість штатних працівників (з них, яким встановлено інвалідність) із зазначенням окремо чоловіків та жінок, осіб за місцем проживання (у містах та сільських населених пунктах та селищах міського типу), осіб за віком, фонду оплати праці, середньорічної заробітної плати штатних працівників та суми коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
З інформацією з питань подання звітів про працевлаштування осіб з інвалідністю є можливість ознайомитись на вебсторінці Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у розділі “Діяльність” – “Роботодавцям”.
Більш детально за посиланням: https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/robotodavcyam/podannya-zvitiv-pro-zajnyatist-i-pracevlashtuvannya

Які додаткові гарантії передбачені при застосуванні праці осіб з інвалідністю?

30.12.2021, 11:28

Відповідно до статті 14 Закону України “Про зайнятість населення”, однією з категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, є особи з інвалідністю. Такі додаткові гарантії забезпечуються, у тому числі:
встановленням для роботодавців нормативу працевлаштування інвалідів;
наданням роботодавцям дотацій за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю;
компенсацією роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування при працевлаштуванні осіб з інвалідністю.
Встановлення нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю передбачено Законом України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” – для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості 1-го робочого місця. Роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до вказаного нормативу, забезпечують їх працевлаштування, звітують про таке працевлаштування.
При вирішенні питання працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці мають право на одержання від державної служби зайнятості безоплатно консультацій з цих питань та подавати до місцевих центрів зайнятості форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” для добору осіб з інвалідністю.
З інформацією щодо питань працевлаштування осіб з інвалідністю є можливість ознайомитись на вебсторінці Державного центру зайнятості у розділі “Громадянам” – “Людям з інвалідністю”.

Більш детально за посиланням: https://www.dcz.gov.ua/storinka/lyudyam-z-invalidnistyu

Яким чином стимулюються роботодавці до працевлаштування осіб з інвалідністю?

30.12.2021, 11:27

Статтею 26 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у частині першій статті 14 вказаного Закону (громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню – молодь (після закінчення школи, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, звільнення зі строкової військової служби), діти-сироти, особи, звільнені з місць позбавлення волі, особи передпенсійного віку, особи з інвалідністю, батьки з дітьми певного віку, учасники бойових дій), та яким надано статус безробітного, за направленням центрів зайнятості, строком не менше ніж на 2 роки щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи.
Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 №347 (із змінами). Відповідно до вказаного Порядку, компенсація не виплачується у разі, коли роботодавець має заборгованість зі сплати єдиного внеску та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство. Компенсація не надається також роботодавцям, які є бюджетними установами.
У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або на його робоче місце за направленням центру зайнятості працевлаштовується інший зареєстрований безробітний. Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування при цьому обчислюються сумарно.
Роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного на нове робоче місце, для отримання компенсації подає протягом 2-х місяців з дня працевлаштування центру зайнятості заяву довільної форми, до якої додає довідку за встановленою формою. На підставі цих документів з урахуванням інформації, наявної в центрі зайнятості, та за даними Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України центр зайнятості приймає рішення про виплату компенсації роботодавцю. В подальшому компенсація перераховується на банківський рахунок роботодавця.
З інформацією з питань стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць є можливість ознайомитись на вебсторінці Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати у спеціальній рубриці “Державна служба зайнятості”.
Детальніше за посиланням: https://www.chamber.kr.ua/eksport-import/derzhavna-sluzhba-zainiatosti/99-zakon-zmin/derzhavna-sluzhba-zaynyatosti/606-stimulyuvannya-robotodavtsiv-do-stvorennya-novih-ta-zberezhennya-isnuyuchih-robochih-mists.html

Які особливості подання інформації про вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю?

30.12.2021, 11:27

При доборі працівників на заброньовані робочі місця в рахунок квоти осіб з інвалідністю та користування при цьому послугами державної служби зайнятості роботодавці подають до базового центру зайнятості форму звітності №3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”. У другому розділі форми при цьому проставляється відмітка відносно категорії громадян – інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
При формулюванні характеристик вакансії та вимог до претендента роботодавець має враховувати особливості застосування праці осіб з інвалідністю, передбачені трудовим законодавством, а саме:
щодо режиму роботи (пункт 4 розділу II “Коментарі до даних про вакансії” форми) – статтею 55 Кодексу законів про працю України передбачено, що робота особи з інвалідністю в нічний час допускається лише за її згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям;
пункт 5 “Характер виконуваної роботи” форми передбачає, у тому числі, можливість виконання роботи вдома;
за наявності шкідливих умов праці (пункт 6 форми) слід враховувати, що статтею 172 Кодексу законів про працю України передбачено, що працевлаштування особи з інвалідністю можливе виключно відповідно до медичних рекомендацій.
У пункті 3 форми при формулюванні завдань та обов’язків бажане більш детальне їх визначення для врахування цього під час пропозиції особі з інвалідністю в центрі зайнятості вакансії та недопущення випадків надлишкових звернень осіб з інвалідністю до роботодавців. У пункті 7 форми також бажано зазначити соціальні послуги, які надаються працівникам та додатково можуть бути надані особам з інвалідністю.
З інформацією щодо добору працівників є можливість ознайомитись, переглянувши відеокурс “Покрокові дії щодо добору працівників”, що розміщений на вебсторінці Державного центру зайнятості у розділі “Освітній портал” – “Для роботодавців”.
Детальніше за посиланням: https://skills.dcz.gov.ua/course-cat/robotodavczyam/

Заходи соціального захисту населення у січні- листопаді 2021 року

30.12.2021, 11:26

Ситуація на ринку праці м. Олександрії та Олександрійського району характеризується постійним попитом на працівників сфери торгівлі та послуг (16,1 %), менеджерів та професіоналів (29,5%), робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (13,4%), кваліфікованих робітників з інструментом (22,3%), фахівців (8%), та найпростіші професії (10,7%).
Станом на 1 грудня 2021 року на обліку в центрі зайнятості перебувало 1,5 тис. осіб, з яких 67,9 % складали жінки, 28,9 % – молодь віком до 35 років, кожен третій належав до осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, 23,7 % зареєстрованих безробітних були сільськими мешканцями.
Загалом на обліку в Олександрійському міськрайонному центрі зайнятості у січні- листопаді 2021 року перебувало 6,2 тис. безробітних, з них набули статус безробітного безпосередньо у листопаді місяці – 0, 274 тис. осіб.
Протягом січня- листопада 2021 року за сприяння Олександрійського міськрайонного центру зайнятості отримали роботу 2039 осіб, з них 1834 зареєстрованих безробітних громадян. Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру – 389 осіб; проходили професійне навчання за направленням Олександрійського міськрайонного центру зайнятості – 289 осіб.
Станом на початок грудня 2021 року 1,2 тис. осіб отримували допомогу по безробіттю.
Станом на 1 грудня 2021 року кількість вакансій у базі даних Олександрійського міськрайонного центру зайнятості становила – 112. У середньому на одну вакансію претендувало 13 осіб.
На сьогодні затребувані на ринку праці: спеціалісти державної служби (місцевого самоврядування), фармацевт, вчителі закладу загальної середньої освіти, продавці продовольчих та непродовольчих товарів, соціальні робітники, монтери колії, водії автотранспортних засобів, трактористи, електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, сторожі, охоронники та інші.

Щастя і успіх поруч ходили: як учасник АТО/ООС з Олександрійщини знайшов близьку серцю роботу

30.12.2021, 11:25

Після закінчення контракту військовослужбовець 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України Едуард Васильович Колєснік не мав бажання повертатися на попереднє місце роботи. Тому й звернувся до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості по допомогу в пошуку роботи.
А про те, як почалася співпраця сорокашестирічного Едуарда Васильовича та міськрайонного центру зайнятості ви прочитаєте дещо пізніше. А зараз познайомимось ближче із головним героєм нашої розповіді, людиною від історії якого фахівці центру зайнятості не стримували емоцій.
А народився Едуард у селі Головківці Олександрійського району, після закінчення місцевої школи – строкова військова служба, потім вступив до Олександрійського ПТУ №13 де здобув професію машиніста екскаватора.
Після завершення навчання трудився на підприємствах району, але рідна батьківська хата повернула сина додому. Понад 15 років Едуард працював слюсарем з ремонту колісних транспортних засобів на ТОВ «Украгроком». У селі зустрів своє кохання, а з дружиною разом подарували світ двом красуням донечкам.
Та 2014 рік вніс свої корективи у молоде подружнє життя. На підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» Едуарда Васильовича було мобілізовано до Донецького прикордонного загону. Як не вмовляла дружина залишитися, чоловік твердо вирішив іти боронити нашу державу від агресора. Там, вдалечині від дому, на Кримському рубежі Едуард разом зі своїми побратимами не ступив кроку назад навіть потрапляючи у ворожі засідки, не дав ворогу йти далі нашою землею.
Через рік Едуард повернувся додому, попрацював певний час стропальником, виконував ремонтно-будівельні роботи за договором цивільно-правового характеру, та спогади про військову службу не давали спокою. І вже у 2017 році був прийнятий на військову службу за контрактом у 34-й окремий мотопіхотний батальйон 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ.
Контракт закінчився, а мирне життя Едуарда розпочалось. Раділи поруч дві вже дорослі донечки, що тато вдома і більше нікуди не піде, але в Едуарда були інші думки, які стосувалися подальшого життя та роботи. Враховуючи свою активну життєву позицію та світобачення, наприкінці минулого року звернувся до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості.
З перших днів перебування на обліку Едуард Васильович почав співпрацювати зі своїм кар’єрним радником, охоче відвідував запропоновані семінари, складав плани самопошуку роботи, мав зустрічі на підприємствах, де сподівався знайти роботу. Проте вакансій, які б задовольняли Едуарда, не було. Та час лікує і виправляє помилки. Після декількох невдалих спроб працевлаштування робота для нього все ж знайшлася. Едуард Васильович працевлаштувався до приватного підприємства «Еліт Бізнес Консалтинг» на посаду контролера на контрольно-пропускному пункті.
Зізнається: «Після армії влитись у шалений ритм нової роботи було нелегко. Але підтримка дружини, дітей, близьких і друзів допомагала мені зібратись і працювати краще. Я задоволений своєю роботою і вдячний фахівцям центру зайнятості за допомогу. А всім іншим бажаю не втрачати можливостей, шукати і знаходити те, що краще у вас виходить. І тоді буде і успіх, і здоров’я, і мирне небо», – зауважив Едуард Васильович.

Праця іноземних ІТ-професіоналів: консультуємо про особливості застосування

23.11.2021, 10:34

Статтею 42-1 Закону України “Про зайнятість населення” однією з окремих категорій іноземців та осіб без громадянства, для застосування праці яких роботодавець має оформити дозвіл у державній службі зайнятості, визначено іноземних ІТ-професіоналів.
Такими особами є іноземці або особи без громадянства, які займають посади, пов’язані з розробленням та впровадженням результатів комп’ютерного програмування (операційної системи, комп’ютерних програм та їх компонентів, вебсайтів, онлайн-сервісів) та криптографічних засобів захисту інформації в юридичних особах, що провадять діяльність із комп’ютерного програмування як основний вид економічної діяльності за Національним класифікатором видів економічної діяльності.
Варто звернути увагу, що на відміну від загальної норми, яка дозволяє застосовувати працю іноземців як юридичним особам, так і фізичним особам-підприємцям, ІТ-професіонали можуть працювати тільки у юридичних осіб.
Також слід враховувати, що за загальною нормою роботодавець, застосовуючи працю іноземця на підставі дозволу, має здійснювати оплату його праці у розмірі не менш як 10 мінімальних заробітних плат – така норма не має обов’язковості для ІТ-професіоналів.
При оформленні дозволу територіальний орган державної служби зайнятості самостійно отримує відомості про наявність у роботодавця зареєстрованого виду діяльності – комп’ютерне програмування.

Відповідальність за застосування праці іноземців без дозволів: що треба знати?

23.11.2021, 10:34

Статтею 42 Закону України “Про зайнятість населення” встановлено, що підприємства, установи та організації (далі – роботодавці) мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – іноземці) на території України на підставі дозволів, що видаються державною службою зайнятості. Частиною 6 статті 42 Закону визначені категорії іноземців, на застосування праці яких дозволи не потрібні.
Частиною 5 статті 53 вказаного Закону передбачено, що у разі застосування роботодавцем праці іноземців на умовах трудового або іншого договору без дозволу стягується штраф за кожну особу у 20-кратному розмірі мінімальної заробітної плати.
У разі застосування праці іноземців на інших умовах, ніж ті, що передбачені дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Застосування праці іноземців, які мають посвідку на постійне проживання: роз’яснюємо законодавство

23.11.2021, 10:33

Статтею 42 Закону України “Про зайнятість населення” встановлено, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – іноземці) на території України на підставі дозволів, що видаються територіальними органами державної служби зайнятості.
Частиною 6 статті 42 вказаного Закону визначені категорії іноземців, працю яких є можливість застосовувати без відповідних дозволів. До таких категорій відносяться, у тому числі, іноземці, які постійно проживають в Україні (одержали дозвіл на імміграцію в Україну).
Посвідку на постійне проживання отримують іноземці, які відповідно до Закону України “Про імміграцію” іммігрували в Україну на постійне проживання. Імміграцією є прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців на постійне проживання. Право іноземця на імміграцію оформлюється дозволом на імміграцію, який надається органами Державної міграційної служби України, та документується посвідкою на постійне проживання.

Застосування праці біженців: роз’яснюємо, консультуємо та відповідаємо

23.11.2021, 10:33

Законом України “Про зайнятість населення” передбачено, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – іноземці) на території України на підставі дозволів територіальних органів державної служби зайнятості. Відповідно до частини 6 статті 42 вказаного Закону без дозволів застосовується праця, у тому числі, біженців, іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні.
Згідно із Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”:
біженцем є особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;
особою, яка потребує додаткового захисту, є особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та Закону про біженців, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань;
особами, які потребують тимчасового захисту, є іноземці, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження.
Для набуття статусу біженця іноземцю необхідно пройти певну процедуру. Відповідно до статті 13 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на тимчасове працевлаштування. Таке тимчасове працевлаштування може здійснюватися за наявності у роботодавця дозволу державної служби зайнятості. Дозволи потрібні для застосування праці іноземців, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

На початок сторінки